В статті розглянуто аспекти ведення екологічного обліку в умовах переходу до міжнародних стандартів фінансової звітності. Впровадженням основ екологічного обліку в практичну діяльність займаються такі професійні організації бухгалтерів як Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation of Accountants, IF АС), Асоціація дипломованих присяжних бухгалтерів (Association of Chartered Certifed Accountants, ACCA), Інститут присяжних бухгалтерів в галузі управлінського обліку (Chartered Institute of Management Accountants, CIMA) та ін. Аргументовано, що для набуття конкурентоспроможності на світовому ринку українським підприємствам необхідно створювати системи екологічного обліку та менеджменту. До зовнішніх причин і стимулів цього процесу, що дозволяє суттєво знизити негативний вплив на навколишнє середовище, належать зміна законодавства, що відповідає інституційній структурі та споживчим перевагам у зарубіжних країнах, застосування екологічного маркування, вплив громадської думки, екологічна ініціатива в межах ділової спільноти, екологічний аудит та екологічні стандарти, поширення практики «аудиту постачальника» і «етичних» інвестицій. Виділено особливості обліку та звітності щодо викидів парникових газів на підприємствах: можлива організація екологічного обліку як загальної величини викидів, так і з розбивкою по процесах виникнення парникових газів; метод розрахунку викидів є загальним з національною інвентаризацією. Встановлено, що відмінністю національної інвентаризації є відсутність чітких меж і набору джерел, немає заданого базового року. Виявлено, що міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) не розглядають складного питання обліку сертифікатів скорочення викидів парникових газів, однак їх цінність є істотною. Доведено, що все більша кількість компаній з країн, що розвиваються, мають у власності і продають сертифікати скорочення викидів вуглекислого газу, отримані відповідно до механізму чистого розвитку Кіотського протоколу. Обгрунтовано, що облік основних напрямів екологізації сільськогосподарського виробництва можливий в межах розробленої концепції екологоорієнтованого бухгалтерського обліку, включаючи теорію, методологію та організацію екологічного обліку торгівлі квотами в межах Кіотського протоколу в контексті глобалізації та інтеграції наявних моделей обліку в єдину міжнародну систему.

Ключові слова: екологія, сільськогосподарське підприємство, екологічний облік, міжнародні стандарти фінансової звітності, бухгалтерський облік.