Ви є тут

Особливості формування агропродовольчих ланцюгів на зовнішніх ринках

Стаття присвячена вивченню особливостей формування агропродовольчих ланцюгів на зовнішніх ринках та розрахунку втрат доданої вартості за експортно-імпортних операцій  агропродовольством.
Встановлено, що частка аграрного сектору у показнику ВВП України становить 10,2 % за найнижчого значення доданої вартості на одного працюючого 4801,4 дол. США. Розраховано, що у 2010–2019 рр. в структурі експорту України продукція аграрного сектору забезпечувала в 2011 р. 19 % валютної виручки, в 2019 році – 40 %, що є доказом посилення експортних позицій досліджуваного сектору економіки на зовнішніх ринках.
Виявлено, що у 2019 р. частка агропродовольчої продукції становила 44,3 %, або 22,2 млрд дол. США, або зросла на 19 % порівняно з 2018 р., тоді як загальний експорт з країни за цей період збільшився лише на 6 %. Визначено, що у структурі експорту агропродовольчої продукції частка продукції рослинного походження становить 58 %, а у товарній структурі експорту найбільша частка припадає на зернові культури – 74 %, а також насіння олійних культур – 20 %. Зроблено висновок, що експорт агропродовольства у 2010–2019 рр. формують сировинні товари, тоді як додана вартість продуктів переробки – соняшникової олії, м'яса птиці – вище, ніж у зерна.
Систематизовано загрози щодо функціонування агропродовольчих ланцюгів поставок на зовнішні ринки, зумовлені пандемією COVID–19 та урядові дії країн світу і України із забезпечення продовольчої безпеки. Обґрунтовано, що структура зовнішньої торгівлі України є раціональною, оскільки у поставках на зовнішні ринки переважає сировина, а в структурі імпорту домінує технічно складна продукція. Розраховано, що сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів і послуг у 2019 р. є негативним у сумі 3,7 млрд дол., але покращилось на 2,5 млрд дол. відносно показника 2018 року. Обґрунтовано, що з метою досягнення позитивного значення сальдо зовнішньоторговельного балансу України необхідно стимулювати розвиток галузей харчової промисловості, тобто продукції із високою доданою вартістю.
Проаналізовано, що збільшення обсягів експорту сировинних сільськогосподарських товарів призводить до недоотримання значної суми доданої вартості, а, отже, бюджет країни втрачає значні надходження у вигляді податку на додану вартість (продукти переробки сільськогосподарської продукції є об’єктом оподаткування ПДВ за її експорту), податку на прибуток, експортного мита (ставка 18 %, за експорту живих сільськогосподарських тварин).
Виявлено, що у вартісній структурі імпорту агропродовльства переважає група «готові харчові продукти» (45 %); другу позицію агропродовольчого імпорту посідає продукція рослинного походження, частка якої становить 31 %; третю – продукція тваринного походження, частка якої у структурі імпорту близько 18 %. Запропоновано, що інструменти державної підтримки, такі як відшкодування ПДВ, необхідно застосовувати лише для стимулювання галузей з високим рівнем доданої вартості.
Ключові слова: агропродовольчі ланцюги поставок, експорт, імпорт, зовнішні ринки, додана вартість.
1. Мудрак Р.П. Регіональні особливості зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією. Український журнал прикладної економіки.  2019.  Т. 4.  № 3.  С. 309–316.  DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-34.
2. Варченко О.М. Організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу олійних культур в Україні. Економічний дискурс. 2018.  Вип. 4.  С. 16–24. URL: http://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/1991/1/orhanizatsiino-ekonomichni_zasady.pdf (1).
3. Патика Н.І. Тенденції та перспективи розвитку світових сільськогосподарських ринків як орієнтири для посилення українських позицій. Економіка АПК.  2019.  № 1  С. 70–79. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.201901070.
4.. Global Economic Prospects. June 2020. Washington, DC: World Bank. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/33748.
5. Україна разом з членами СОТ зробили заяву щодо забезпечення продовольчої безпеки у відповідь на пандемію COVID–19. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. 24 квітня 2020. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/krayini-sot-zrobili-spilnu-zayavu-shchodo-zabezpechennya-prodovolchoyi-bezpeki-u-vidpovid-napande-miyu-covid-19
            6. Уряд тимчасово обмежив експорт спирту з метою запобігання поширенню COVID–19 в Україні: постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1109. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-u-dodatom230320k-1-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-24-grudnya-2019-r-1109.
7. Продукты питания подорожали до максимального уровня за шесть лет. Отчет ООН. Agronza.com.  04.12.2020. URL: https://agronza.com/news/260-produkty-pitanija-podorozhali-do-maksimalnogo-urovnja-za-shest-let--otchet-oon
8. Власюк Т.О. Експортні чинники підвищення конкурентоспроможності економіки України. Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки.  2016.  Вип. 3.  С. 107–119.
9. Ставицька А.В.,  Нестеренко О.В. Експортний потенціал України та можливості його реалізації на світовому ринку. Причорноморські економічні студії.  2019.  Вип. 47(1).  С. 89–93.
10. Ващенко Т.В. Імпортозаміщення та диверсифікація експорту підприємства на шляху до інноваційного розвитку. Science Rise. 2018.  № 9.  С. 11–15.
11. Білянський Ю.О. Євроінтеграційний потенціал експортної діяльності підприємств аграрного сектору економіки. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу.  2020.  № 1.  С. 54–63.
12. Голованова Г.Є. Експортна орієнтація та поєднання галузей сільськогосподарського виробництва в аграрних підприємствах. Український журнал прикладної економіки.  2019.  Т. 4, № 3.  С. 317–323.
13. Яців І. Вплив експортно-імпортних операцій на формування продовольчої безпеки України. Аграрна економіка.  2020.  Т. 13, № 1–2.  С. 3–13.
14. Перунов М.М. Прогнозування величини валової доданої вартості за видом діяльності переробна промисловість. Формування ринкових відносин в Україні.  2019.  № 2.  С. 96–99.
15.  Корогод О. Додаткові витрати на перевірки органічної продукції на вході у Європу роблять її не конкурентоздатною. ГС «Органічна Україна». AgroPolit.com 6 грудня 2020.  URL: https://agropolit.com/news/18810-cherez-dodatkovi-perevirki-na-kordoni-v-yevropi-konkurentnozdatnoyu-ye-lishe-sirovina-z-ukrayini
16. Баула О.В.,  Вісина Т.М. Зовнішня торгівля України в умовах глобальних трансформацій. Економічні науки. Серія: Економічна теорія та економічна історія.  2019. Вип. 14.  С. 17–27.
17. Киричевський І.  Чорна конкуренція, або чому аграрії не весь врожай збувають легально. Agravery.com. URL:  http://uga.ua/meanings/chorna-konkurentsiya-abo-chomu-agrariyi-ne-ves-vrozhaj-zbuvayut-legalno/
18. Пилявець В.М. Експортний потенціал олієжирового підкомплексу України. Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. 2019.  № 3.  С. 70–76.
19. Тулуш Л. Внаслідок ухвалення законопроекту № 3656 дохідна база Держбюджету–2021 може зменшитися на 5,5 млрд грн. Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». 17 дек. 2020.  URL:  http://www.iae.org.ua/presscentre/presrelease/2999-vnaslidok-ukhvalennya-zakonoproektu-3656-dokhidna-baza-derzhbyudzhetu-2021-mozhe-zmenshytysya-na-55-mlrd-hrn-instytut-ahrarnoyi-ekonomiky.html.
20. Балихін В. Дохід України від експорту борошна міг би перевищити дохід від експорту пшениці. Аgravery.com . 15 грудня 2016.  URL:  https://agravery.com/uk/posts/show/dohid-ukraini-vid-eksportu-borosna-mig-bi-perevisiti-dohid-vid-eksportu-psenici.
ДолученняРозмір
PDF icon varchenko_o.o._1-2021.pdf (41)1.06 МБ