Ви є тут

Інструментарій теорії конвергенції в економічній науці та практиці регіональної політики України

Проаналізовано сучасні економічні підходи до розуміння впливу диспропорцій на економічний розвиток регіонів України. Дослідження проводили з використанням елементів теорії конвергенції. Основою дослідження було обрано валовий регіональний продукт (ВРП) на душу населення та коефіцієнт Джині у розрізі регіонів за період 2004–2019 рр. Методичною основою обрано абсолютну конвергенцію. Для визначення тенденції зближення економічних показників між регіонами застосовано методи сигма та бета конвергенції. Протестовано динаміку нерівності розвитку регіонів України у період 2004–2019 рр.: роки у яких регіональну політику проводили за відсутності стратегічного планування (2004–2005 рр.) та з його використанням (2006–2019 рр.). Встановлено, що протягом аналізованого періоду не спостерігалися процеси сигма конвергенції, про що свідчить висхідний тренд значень розрахованого коефіцієнта варіації та коефіцієнта Джині. Достовірність отриманих результатів підтверджена даними, отриманими з інших джерел інформації (Регіональний індекс людського розвитку, дані Міністерства розвитку громад та територій України). Розрахунок прогнозного коефіцієнта Джині до 2027 р. не підтвердив зменшення диференціації регіонів України у прогнозному періоді. Проведені розрахунки засвідчили, що середньостатистичному регіону для подолання половини відстані, яка відділяє його від стаціонарного стану, потрібно 14,6 років, що відповідає швидкості конвергенції 3,37 % на рік. З’ясовано, що у сучасній регіональній політиці виявлені у дослідженні тенденції і розроблені прогнозні показники не враховано, що ускладнює досягнення мети, сформульованої у Державній стратегії регіонального розвитку до 2027 р. Виявлено, що отримані результати не дозволяють зробити висновки щодо ефективності регіональної політики. Тому необхідними є подальші дослідження, зокрема визначення і розрахунок змінних, що відображають вплив регіональної політики на регіональні диспропорції. Також доцільними є врахування і перевірка наявності «клубної» конвергенції, тобто за групами регіонів всередині країни.
Ключові слова: конвергенція, регіони, регіональна політика, стратегія розвитку, прогнозування, рівень розвитку, економічне зростання, ефективність.
 
1. Руденко Д. Ю., Зинковская К. Ю. Процессы конвергенции в глобальной экономике. Век глобализации. 2015. Вып. №1(15). С.114–124.
2. Lopez A., De Lucas S., Delgado M.J. Economic convergence in a globalized world: The role of business cycle synchronization. PLoS ONE. 2021. № 16(10): e0256182. URL: https://doi.org/10.1371/ journal.pone.0256182
3. Evangelia Desli, Alexandra Gkoulgkoutsika. Economic convergence among the world’s top-income economies. The Quarterly Review of Economics and Finance. Vol. 80. 2021. P. 841–853. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/ S1062976918301662
4. Воронов В.В., Лавриненко О.Я., Сташане Я.В. Оценка динамики межрегиональных различий (Европейский опыт). Researchgate 2014. С. 28–39. URL: https://www.researchgate.net/publication/285578969_OCENKA_DINAMIKI_MEZRE...
5. Савчин І.З. Вплив бар’єрів на диспропорційний розвиток регіонів: огляд і аналіз. Бізнес-інформ. 2021. № 4. С. 82–90. URL: https://www.businessinform.net/export_pdf/business-inform-2021-4_0- pages-82_90.pdf
6. Гур’янова Л.С. Моделі оцінки впливу факторів циклоутворень на конвергентно-дивергентну динаміку розвитку регіонів. Інтелект XXI. 2015. № 6. С. 37–45. URL: http://www.intellect21.nuft.org.ua/journal/2015/2015_6/5.pdf
7. Заблоцький М.Б. Фінансово-ринкові регулятивні засади конвергенції національних і регіональних інтересів. Регіональна економіка. 2013. № 2. С. 148–157. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/ bitstream/handle/123456789/68188/17-Zablotskyi.pdf?sequence=1
8. Науменко Ж. Г. Конвергенція та дивергенція в регіональній економіці. Економічні інновації. 2013. Вип. 52. С. 255–261. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/67614/26%20-Naumenk...
9. Притула Я.Я., Кузенко Н.В. Структурні реформи і регіональна конвергенція в Україні. Регіональна економіка. 2013. № 1. С. 7–16. URL: https://intrel.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/08/ regek_2013_1_3.pdf
10. Ропотан І. В. Конвергенція сталого розвитку: поняття та сутність термінології. Економічний форум. 2013. № 3. С. 65–67.
11. Тищенко О.П. Регіональні диспропорції: сутність, критерії визначення та оцінка. Економічна теорія. 2011. № 4. С. 55–64.
12. Barro R. J and Sala-i-Martin X., Convergence. Journal of Political Economy, University of Chicago Press, 1992. Vol. 100(2). P. 223–251.
13. Howitt P. and Mayer-Foulkes D., R&D, implementation and stagnation: a Schumpeterian theory of convergence clubs. Journal of Money, Credit and Banking, 2005. № 37(1). P. 147–177.
14. Von Lyncker K., Thoennessen R. Regional club convergence in the EU: evidence from a panel data analysis. Empir Econ. 2017. № 52. P. 525–553.
15. Грига В.Ю. Економічна динаміка регіонального розвитку в Україні. Науковий вісник Ужгородського університету. 2013. Вип. 4. С. 134–139.
16. Козирєва О.В., Кизим М.О. Оцінка β-конвергенції соціально-економічного розвитку регіонів України. Проблеми економіки. 2016. № 3. С. 104–114.
17. Robert J. Barro, Xavier Sala-i-Martin. Economic Growth. Second Edition. The MIT Press. Cambridge, Massachusetts. London, England. 2004. 654 p. URL: http://piketty.pse.ens.fr/fles/BarroSalaIMartin2004.pdf
18. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України № 2850-IV від 8 вересня 2005 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2850-15#Text
19. Дороти Дж. Розенберг. Расширение Европейского Cоюза на восток: проблемы конвергенции. Проблемы теории и практики управления. 2002. № 1. URL: http://vasilievaa.narod.ru/5_1_02.htm
20. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 695-2020-%D0%BF#Text
21. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

 

ДолученняРозмір
PDF icon shibaeva_1_2022.pdf1.43 МБ