Ви є тут

Сучасний стан та тенденції формування міжгалузевих відносин в агропродовольчому комплексі України

У статті розглядаються особливості міжгалузевих відносин у  агропродовольчому комплексі країни із урахуванням їх впливу на створення доданої вартості за видами економічної діяльності. Доведено необхідність забезпечення принципу еквівалентного міжгалузевого обміну та складових, які сприяють нарощенню доданої вартості. Встановлено, на упродовж 2010–2018 рр. вартість валової продукції сільського господарства в цінах звітного року зросла в 4,6 рази, однак в порівняльних цінах 2016 р. спостерігається зростання лише в 1,41 рази, що є свідченням впливу інфляційного чинника.
Визначено, що частка переробної промисловості у 2010–2018 рр. в структурі валового внутрішнього продукту знизилась на 5,8 %, що є несприятливим чинником в аспекті можливостей формування доданої вартості. Відбулося зростання частки експорту агропродовольчої продукції в структурі загального експорту порівняно із 2018 р. на 5 в.п., найбільше зросли поставки продукції рослинництва, що відбулося внаслідок розбалансованості взаємовідносин між виробниками та переробниками сільськогосподарської продукції.
Розраховано, що упродовж 2010–2018 рр. в сільськогосподарських підприємствах валова додана вартість зросла в 6 разів, в господарствах населення – 3,4 рази. Обґрунтовано, що за період дослідження спостерігається зростання обсягів недоотриманої валової доданої вартості суб’єктів підприємницької діяльності в сфері сільського господарства від порушення еквівалентності міжгалузевих відносин, що посилює кризові процеси в галузі. 
Встановлено, що в основних цінах обсяги виробництва валової доданої вартості харчової промисловості  зросли за період 2000–2018 рр. майже в 1,7 рази, а із використанням дефлятора лише на 50 %. Доведено зростання частки ВДВ торгівлі  в загальній структурі валової доданої вартості, що свідчить про посилення її ролі у формуванні доданої вартості агропродовольства. Розрахунок зміни величини ВДВ із використанням дефлятора доводить незначне зростання, що дозволяє припустити вплив інфляційних процесів на величину показника. 
Узагальнено, що для сільського господарства створено несприятливі умови формування валової доданої вартості внаслідок нееквівалентності обміну з харчовою промисловістю та торгівлею, що потребує запровадження процесу регулювання формування валової доданої вартості аграрного сектору. 
Ключові слова: міжгалузеві відносини, агропродовольчий ланцюг, додана вартість, сільське господарство, харчова промисловість, торгівля.
  1. Томілін О.О. Регулювання міжгалузевих відносин у сільському господарстві: монографія. Київ: ННЦ ІАЕ, 2014.  317 с.
  2. Крисанов Д.Ф., Варченко О.М. Агропродовольчі ланцюги: ключові проблеми створення та розбудови. Економіка і прогнозування: наук. журн. Інститут економіки та прогнозування НАН України. Київ, 2017.  № 1. С. 72–91. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2017.01.072
  3. Лендєл М.А., Жулканич О.М. Специфіка міжгалузевих організаційно-економічних відносин в агропромисловому виробництві: аналітичний аспект. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія Економіка. Мукачево: Карпатська Вежа, 2015.  Вип. 2(4). Ч 1.   С. 42–48. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvmdue_2015_2%281%29__9.
  4. Пасхавер Б.Й. Агропродовольчий комплекс України у міжгалузевих пропорціяхстан та динаміка. Економіка і прогнозування: наук. журн. Київ, 2018.  № 2.  С. 151–159. URL:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2018_2_11.
  5. Левек Р. Сільськогосподарські структури, сталість продовольчих систем та регулювання земельних ринків. Економіка АПК: міжнар. наук.-вироб. журнал. Київ, 2020.  № 1. С. 18–23. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202001018.
  6. Білянський Ю.О. Євроінтеграційний потенціал експортної діяльності підприємств аграрного сектору економіки. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. Бердянськ, 2020. № 1(47).  С. 54–63. DOI: https://doi.org/10.33783/1977-4167-2020-47-1-54-63.
  7. Гринуцький В.І.,  Блащак Б.Я. Харчова промисловість України: сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку. Інноваційна економіка: наук. журнал. ПП «Інститут економіки, технологій і підприємництва». Тернопіль, 2019.  № 8–10.  С. 51–60. URL: http://inneco.org/index.php/innecoua/article/view/334/396.
  8. Хрип’юк В.І. Харчова промисловість України: ретроспективний аналіз та сучасні проблеми розвитку. Економіка АПК: міжнар. наук.-вироб. журн. Київ,  2018.  № 9.  С. 77–86. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.201809077
  9. Василенька Н. Паритетність міжгалузевих відносин та розширене відтворення трудового потенціалу в АПК. Аграрна економіка: наук. журн. Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 2013.  Т. 6. № 2. С. 66–69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ae_2013_6_1-2_13
  10. Гагрень Ф.О. Моделювання паритетності в економічних стосунках між виробниками сільськогосподарської продукції та переробними галузями. Продуктивність агропромислового виробництва: наук.-практ. зб. Економічні науки. Київ: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2014. № 25.  С. 91–95. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pav_2014_25_16
  11. Скоцик В.Є. Паритетність цін, як передумова відновлення технічного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Сталий розвиток економіки: міжнар. наук.-вироб. журн. / Білоцерков. нац. аграр. ун-т, Ун-т екон. і п-ва, Ін-т екон., техн. і п-ва. Хмельницький,  2013. № 5. С. 81–89. URL:  http://nbuv.gov.ua/UJRN/sre_2013_5_12
  12. Алейнікова О.В. Ціновий паритет як інструмент державного регулювання та реформування АПК. Інвестиції: практика та досвід: наук.-практ. журн. Київ: Центр,  2011.  № 1.  С. 108–111. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2011_1_30
  13. Бившев Р.О.,  Листопадов А.О. Інфляція та її вплив на економіку України.  Вісник економічної науки України. Київ, 2019.  № 2.  С. 3–7. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).3-7
  14. Русанюк В.В. Державна підтримка розвитку підприємництва в аграрному секторі економіки. Економіка АПК: міжн. наук.-вир. журн. Київ, 2020.  № 7.  С. 84–90. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202007084
  15. Шмаглій О.Б. Харчова промисловість України: національний та глобальний вимір сучасної динаміки. Продовольчі ресурси: зб. наук. праць.  Ін-т прод. ресурсів НААН України. Київ,  2017.  № 9.  С. 90–97.
  16. Варченко О.М. Організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу олійних культур в Україні. Економічний дискурс: міжнар. наук. журн. Тернопіль, 2018. № 4.   С. 16–23. URL: http://ed.pdatu.edu.ua/article/view/180369/180330
  17. Сегеда С.А. Тенденції та  структура імпорту аграрно-продовольчої продукції. Вісник Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Серія: Економічні науки. Черкаси, 2019. Вип.4.  С. 172–190. DOI: https://doi.org/10.31651/2076-5843-2019-4-172-190
  18. Киш Л.М. Товарна структура експорту та імпорту сільськогосподарської та продовольчої продукції. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. Вінниця, 2019.  №9.  С. 78–87. DOI: https://doi.org/10.37128/2411-4413-2019-9-9
ДолученняРозмір
PDF icon varchenko_o.pdf (53)934.35 КБ