Розглядаються  теоретико-методологічні  засади  стійкості  особистих  селянських  господарств  в  умовах  прояву 
деструктивних  явищ  в  економіці  країни.  Узагальнення  еволюційного  розвитку  та  системних  досліджень  діяльності 
особистих селянських господарств дає підстави вважати, що в їх основі лежить сукупність елементів економічних теорій 
«селянського  господарства»  та  «неформальної  економіки»,  які  характеризують  їх  функціонування  в  умовах  прояву 
деструктивних  явищ  в  економіці  країни,  що  базується  на  наступних  засадах:  вимушена  необхідність  задоволення 
власних потреб у продуктах харчування внаслідок низької купівельної спроможності населення, незважаючи на рівень 
економічної  ефективності  виробництва в  домогосподарстві;  мінімальна  залежність економіки  особистого  селянського 
господарства  від  ринку  через  багатогалузеве  натуральне  виробництво;  переважання  ручної  праці,  внаслідок  чого 
втрачається  вплив  диспаритету  цін;  компактність  розташування  присадибних  ділянок  і  тваринницьких  приміщень 
особистих  селянських  господарств;  особисте  селянське  господарство  у  період  масового  безробіття  стає  одним  із 
важливих місць прикладання праці трудоактивного населення.  
Ключові слова: особисте селянське господарство, сільське домогосподарство, стійкість, виживання, деструктивні 
явища.