Ви є тут

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА ОСОБИСТИМИ СЕЛЯНСЬКИМИ ГОСПОДАРСТВАМИ УКРАЇНИ

Визначено, що основним каналом збуту продукції рослинництва господарств населення є «інші канали збуту», під якими ми розуміємо торгово-посередницькі структури та роздрібні продовольчі ринки та оптові ринки сільськогосподарської продукції. Основними чинниками орієнтації особистих селянських господарств на торгово-посередницькі структури є мінімізація трансакційних витрат, на роздрібні продовольчі ринки – високий рівень цін, які компенсують торгово-збутові витрати.
Нині повільно формується мережа оптових продовольчих і плодоовочевих ринків, аукціонів живої худоби та птиці. Відчувається нагальна потреба у створенні служб, які б вивчали кон'юнктуру аграрного ринку для прогнозування й поширення маркетингової інформації серед товаровиробників.
Причиною такого стану є тінізація та монополізація каналів реалізації сільськогосподарської продукції; постійний дефіцит фінансових ресурсів, що обмежує створення й розвиток окремих елементів інфраструктури аграрного ринку; неефективність державної політики щодо створення умов для розвитку кооперативних та інших некомерційних об'єднань сільськогосподарських товаровиробників у сфері заготівлі, переробки, реалізації продукції, фінансового та транспортного обслуговування товарних потоків; відсутність якісного інформаційного забезпечення населення в питаннях господарювання в ринкових умовах.
Кооперативні й оптові ринки повинні відводити селянину-виробнику головну роль у формуванні пропозиції товарів і цін на них. Багаторічний досвід роботи подібних оптових ринків у світі довів, що саме співпраця селянина-виробника з оптовими ринками забезпечила їм сталий, прогнозований і позитивний розвиток.
Ключові слова: рослинництво, особисте селянське господарство, посередник, роздрібний продовольчий ринок.
  1. Хлопоніна-Гнатенко О.І. Обґрунтування проекту створення сільськогосподарського виробничого кооперативу з виробництва овочів господарствами населення. Вісник Харківського національного аграрного університету
    ім. В. В. Докучаєва. Сер.: Економічні науки. 2014. №4. С. 286-296.
  2. Кальченко С.В. Оцінка рівня економічної ефективності виробництва продукції в господарствах населення. Економіка АПК. 2014. №8. С. 31-37.
  3. Кальченко С.В. Шляхи оптимізації оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах населення. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2014. №2. С. 84-87.
  4. Крупа О.М. Економічна ефективність вирощування і реалізації картоплі у господарствах населення Львівської області. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій
    ім. Ґжицького. 2014. Т. 16, №1(1). С. 277-284.
  5. Кропивко М.М. Формальні об’єднання господарств населення виробничої сфери сільського господарства. Сталий розвиток економіки. 2014. №2. С. 168-176.
  6. Удова Л.О. Особисті селянські господарства у системі обов'язкових платежів. Актуальні проблеми економіки. 2014. №3. С. 455-462.
  7. Науменко В.В. Особисті селянські господарства Херсонщини, їх особливості та перспективи розвитку. Продуктивність агропромислового виробництва. 2016. №28. С. 86-94.
  8. Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство.М.: Экономика.1989. 492с.
  9. Пітюлич М.І. Особисті селянські господарства: стан та перспективи розвитку (Регіональні дослідження). Мукачів. держ. ун-т, Закарпат. регіон. центр соц.-екон. і гуманітар. дослідж. НАН України. Мукачево: Вид-во МДУ, 2016. 154 с.
  10. Мельник Л.Л. Сільські домогосподарства: стан, перспективи та необхідність державної підтримки. Агросвіт. 2013. №13. С. 14-20.
  11. Мариненко В.О. Філоненко О.С. Сільські домогосподарства України. Продуктивність агропромислового виробництва. 2017. №29. С. 137-143.
  12. Пенцак Т.Г., Галяс А.В. Економічна ефективність вирощування малини в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. 2014. Т. 16, №3(5). С. 178-184.
  13. Федик О.В. Принципи організації та методи регулювання збуту сільськогосподарської продукції господарствами населення. Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. 2014. Вип. 46. С. 147-151.
  14. Мазур А.Г., Дмитрик О.В. Господарства населення як економічна категорія та суб’єкт облаштування сільських територій. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2016. №11. С. 7-20.
  15. Збарський В.К., Канінський М.П. Особисті селянські господарства: місце і роль у продовольчому забезпеченні країни. Агроінком. 2008. №1-2. С. 27-32.
  16. Войнича Л.Й. Особисті селянські господарства у формуванні кооперативних організацій. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. 2010. Т. 12, № 2(5). С. 18-21.
  17. Тулуш Л.Д. Формування механізму оподаткування доходів від ведення особистого селянського господарства. Науковий вісник Національного університету ДПС України. Серія: Економіка, право. 2010. №1. С. 144-151.
  18. Тулуш Л.Д., Малініна Н.М. Оподаткування доходів сільськогосподарських товаровиробників: закономірності розвитку та сучасні тенденції. Економіка та управління АПК: зб. наук. праць Білоцерків. нац. аграр. ун-т. Біла Церква, 2011. Вип. 6(89). С. 60-67.
  19. Малініна Н.М. Диференціація суб’єктів податкових відносин в аграрному секторі економіки. Економіка АПК. 2011. №5. С. 124-129.
  20. Непочатенко О.О., Ярошевич О.Я. Вдосконалення податкового регулювання діяльності рослинницьких домогосподарств. Інноваційна економіка. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_1/231.pdf (0).
  21. Демянишина О.А. Місце господарств населення в розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2012. № 2. С.33 – 36.
  22. Свиноус І.В. Економічні аспекти функціонування особистих селянських господарств. К.: ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2010. 418 с
  23. Шпичак О.М., Свиноус І.В. Реалізація продукції особистими селянськими господарствами – витрати, ціни, ефективність. К.: ННЦ ІАЕ, 2008. 320 с.
  24. Федорчук О.М. Щодо функціонування оптових ринків сільськогосподарської продукції. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2008. №2. С. 70-75.
  25. Копитець Н.Г. Особливості функціонування оптових продовольчих ринків у зарубіжних країнах. Науковий вісник НАУ. 2007. Випуск 110. Частина 1. С. 130-134.
  26. Алейнікова О.В. Система оптових ринків сільськогосподарської продукції: необхідність державного регулювання. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2010. № 9. С.23-27.
  27. Горбонос Ф.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А.О., Корчинський І.О. Організаційно-функціональна модель оптового ринку сільськогосподарської продукції на локальному рівні. Економіка АПК. 2009. №7. С. 108-120.
  28. Корінець Р., Швецова Л. Оптові ринки сільськогосподарської продукції: запитання та відповіді. К., 2007. 91 с.
  29. Цимбалюк Ю.А. Розвиток інфраструктури аграрного ринку в Україні: збірник наукових праць Уманського НУ садівництва. Ч. 2. Економіка. С.91-98.
  30. Нехайчук Д.В. Про створення оптового ринку сільськогосподарської продукції як передумови успішної реалізації кластерного підходу в агросекторі автономної республіки Крим. Економіка харчової промисловості: щоквартальний науковий журнал. № 4 (12) 2011. С.78-82. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ekhp/2011_4/zmist.html.
ДолученняРозмір
PDF icon dragan_o._ishchenko_a._varchenko_o_1-2018.pdf (8)7.66 МБ