В статті наведені основні нормативно-правові документи, що регулюють земельні відносини в Україні. Подано складові організаційно-правового механізму земельного ринку, що визначені Конституцією України, Земельним кодексом України та в інших законодавчих актах, за якими збалансована структура організаційно-правового механізму ринку земель має містити: а) інститут права власності на землю у його плюралістичній формі; б) ефективну систему державної реєстрації прав на землю та іншу нерухомість; в) правове забезпечення справедливої (ринкової) оцінки земельних ділянок; г) сприятливе «правове поле» для ринкового обігу земельних ділянок.

Визначено види цивільно-правових угод, за якими здійснюється ринковий обіг земельних ділянок та перехід права власності на земельні ділянки.

Встановлено, що в сучасних умовах реформування земельних відносин, завершення процесів роздержавлення землі, запровадження нової ринкової земельної політики вирішення проблеми реалізації правосуб’єктності у сфері земельних відносин власності потребує виваженого підходу. Має бути сформована нормативно-правова база, це те юридичне і правове поле, на якому повинні будуть діяти усі гравці земельного ринку, встановлена справедлива ціна на землю і продукцію, на ній вирощену, упорядковано ринок з гарантованим попитом і пропозицією. Аграрії мають отримати не просто ринок, а доступ до дешевих ресурсів і ліквідний ринок збуту.

 Ключові слова: земельна ділянка, право власності, правове забезпечення, цивільно-правова угода, ринок землі.