Ви є тут

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЗЕМЛЕВИКОРИСТАННЯ ФЕРМЕРСЬКИМИ ГОСПОДАРСТВАМИ

Встановлено, що основними землекористувачами є малі фермерські господарства, в яких сконцентровано 62,1 % сільськогосподарських угідь, що належать фермерським господарствам в цілому.
Для здійснення виробничо-господарської діяльності здебільшого використовують орендовані земельні масиви. Так, у структурі землекористування на частку орендованих сільськогосподарських угідь у 2016 р. припадало: великих і середніх фермерських господарств – 98 %, малих – 74,4 %.
Cуб’єкти підприємницької діяльності з площею землекористування до 5 га спеціалізуються переважно на виробництві продукції тваринництва. При зростанні площі сільськогосподарських угідь відбувається переорієнтація на виробництво продукції рослинництва.
Високий рівень рентабельності є характерним при вирощуванні експортноорієнтованих сільськогосподарських культур, зокрема соняшнику. В зв’язку з цим більшість фермерських господарств в південних та центральних областях України відводять під посіви соняшнику значні площі ріллі, не дотримуючись наукових основ землеробства. Це ставить під сумнів довгострокову перспективу здійснення виробничо-господарської діяльності фермерських господарств.
Більшість фермерських господарств через недостатній рівень забезпечення власними фінансовими ресурсами не можуть забезпечити виробничий процес відповідними технічними засобами, мінеральними добривами та засобами захисту рослин.
Оцінюючи натуральні показники виробництва продукції рослинництва в порівняні з сільськогосподарськими підприємствами можемо констатувати, що урожайність сільськогосподарських культур в цій категорії сільськогосподарських підприємств значно нижча порівняно з господарствами корпоративного сектору аграрної економіки в цілому.
Протягом багатьох років поспіль вирощуються культури, які призводять до виснаження ґрунтів (соняшник, ріпак, кукурудза), без врахування негативних наслідків щодо якості полів і їхньої родючості. Через короткостроковість договорів оренди та остаточно не визначені умови розвитку земельного права в Україні, довгостроковому сталому використанню такого ресурсу як ґрунти приділяється недостатньо уваги.
Поліпшення стану земельних угідь і підвищення ефективності їх використання – це велике комплексне завдання, яке потребує значних інвестицій, як з боку держави, так і фермерських господарств. Проблема поліпшення використання землі зводиться до вирішення таких першочергових завдань: охорона ґрунтів від ерозії та інших руйнівних процесів; підвищення родючості земель; більш повне використання економічної родючості ґрунту.
Ключові слова: фермерські господарства, землекористування, ефективність, родючість, держава, рентабельність.
 

© Ткаченко К.В., Биба В.А., Свиноус Н.І., 2018.
  1. Юхименко П. І. Економічна історія: навч. посібник. К.: Вікар, 2006. 341 с.
  2. Авраменко Ю.О. Фактори конкурентоспроможності фермерських господарств. Економіка АПК. 2017. № 1. 97 с.
  3. Липчук В.В., Гнатишин Л.Б., Кордоба О.М. Фермерські господарства: стан, проблеми та стратегії розвитку : монографія. Львів : Магнолія-2006, 2010. 236 с.
  4. Спаський Г.В. Підвищення ефективності функціонування фермерських господарств Закарпаття. Економіка АПК. 2017. № 3. С. 50.
  5. Горіховський М.В. Розвиток фермерських господарств і їхнє місце в аграрному виробництві регіону. Agricultural and resource economics: international scientific e-journal. 2017. №1. С. 67-79.
  6. Ушкаренко Ю.В. Підвищення ефективності діяльності фермерських господарств на основі кооперації. Агро-світ. 2011. № 13-14. С. 2-6.
  7. Табінський В.А., Колєсник Є.О., Сіліна І.С. Аналіз стану фермерських господарств в Україні. Молодий вчений. 2016. № 6 (33). С. 111–115.
  8. Демчак І.М., Свиноус І.В., Микитюк Д.М., Сидорук О.П., Биба В.А. Фермерські господарства: сучасний стан та проблеми розвитку. Продуктивність агропромислового виробництва. 2016. № 28. С. 43-49.
  9. Нестеренко Ю.О. Сімейні фермерські господарства: тенденції розвитку в світі та сучасний напрям господарювання в Україні. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2015. Вип. 28. С. 59-67.
  10. Заячук М. Фермерство в Чернівецькій обл.: становлення та спеціалізація. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2011. Вип. 39. С. 167-174.
  11. Шульський М.Г., Шульський А.М. Фермерство як форма підприємницької діяльності в аграрному виробництві. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. 2013. Т. 15, № 2. С. 437-442.
  12. Прокопенко О.М. Методологічні положення з організації державних статистичних спостережень зі статистики сільськогосподарських підприємств. К., 2011. 21с.
  13. Маренич Т.Г., Борисовський Д.В. Фермерство в Україні та перспективи його функціонування. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2015. Вип. 161. С. 37-50.
  14. Мельник Л.Ю. Фермерство в Україні: надбання, проблеми та перспективи. Агросвіт. 2012. № 2. С. 7-12.
  15. Мельник Л.Ю., Ільченко О.Е. Фермерство Дніпропетровщини в контексті його національного розвитку.
    Агросвіт. 2014. № 7. С. 8-12.
  16. Шульський М. Г. Фермерство – витоки розвитку: зональний аспект. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Економічні науки. 2017.
    Т. 19, № 76. С. 118-123.
  17. Черевко Г. Фермерство в Україні: міф чи реальність. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія : Економіка АПК. 2017. № 24(1). С. 3-8.
  18. Цигенс О. П. Фермерські господарства в організаційній системі сільськогосподарського виробництва Одеської області. Продуктивність агропромислового виробництва. економічні науки. 2013. Вип. 24. С. 58-62.
  19. Гнатишин Л. Фермерські господарства в організаційній системі сільськогосподарського виробництва. Аграрна економіка. 2012. Т. 5, № 1-2. С. 26-31.
  20. Жибак М.М. Фермерські господарства Тернопільщини: проблеми та перспективи. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. : Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2013. Вип. 181(1). С. 14-21.
  21. Гринчук С.В. Фермерські господарства в Україні: проблеми та перспективи розвитку. Агросвіт. 2013. № 2. С. 17-20.
  22. Хрипко С. Сімейні фермерські господарства: проблеми правового регулювання. Підприємництво, господарство і право. 2015. № 9. С. 36-39.
  23. Миргород М.М., Садовий І. І. Фермерські господарства Харківщини: проблеми та перспективи. Агросвіт. 2015. № 21. С. 31-38.
  24. Приймачук Т.Ю., Ратошнюк Т.М., Штанько Т.А., Сітнікова Т.Ю., Проценко А.В. Фермерські господарства як суб’єкти процесу кооперації. Агропромислове виробництво Полісся. 2014. Вип. 7. С. 106-110.
  25. Машко А.О. Фермерські господарства Київської області: стан та перспективи. Економічна та соціальна географія. 2012. Вип. 2. С. 199-205.
  26. Осипова М., Доброва Н. Фермерські господарства України: особливості, проблеми, перспективи розвитку. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2016. № 10. С. 98-122.
ДолученняРозмір
PDF icon tkachenko_k._biba_v._svinous_n.1-2018.pdf (5)8.26 МБ