Предметом наукового дослідження є науково-практичні засади розвитку різних видів сільськогосподарських підприємств в Україні. Метою статті є обґрунтування концептуальних напрямів виробництва продукції в малих, середніх і великих сільськогосподарських підприємствах в умовах воєнного стану та післявоєнного періоду. Використано дані Держстату України, нормативно-правові акти України та наступні методи наукового дослідження: абстрактно-логічний, системний підхід, монографічний, статистико-економічний. На основі проведеного ретроспективного аналізу ефективності виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах визначено головні напрями господарської діяльності великих, середніх і малих підприємств у галузі. В умовах воєнного часу і майбутнього післявоєнного періоду, коли очікується значний спад інвестиційної активності, акцент у виробництві агропродукції буде спрямовано на більш трудомісткі й менш капіталомісткі види агробізнесу, зокрема в малих і середньотоварних сільськогосподарських підприємствах. У сільськогосподарських підприємствах простежується різна питома вага оборотного капіталу в загальній вартості активів. У малих підприємствах у структурі капіталу превалює оборотний, тим часом у великих – основний капітал і капіталозабезпеченість у 3–4 рази більша ніж в інших видах господарювання в галузі. З огляду на це, в умовах воєнного стану й ризикованості капітального інвестування в галузі найбільш вигідним в економічному значенні є ситуація в малих і середніх підприємствах, де зафіксовано кращі показники капіталовіддачі та норми прибутку. Доведено, що для великотоварних сільськогосподарських підприємств необхідно визначити економічні вектори розвитку в коротко- й середньостроковому періодах. Зокрема диверсифікувати агробізнес і поєднувати розвиток рослинництва й тваринництва, диверсифікувати канали збуту на зовнішній ринок продовольства, орієнтуватися і на внутрішній споживчий ринок. Також цим підприємствам необхідно приділити увагу виробництву біопалива, інших енергетичних ресурсів тощо. На основі проведеного аналізу капітального інвестування в різних видах сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано напрями інвестицій у сільськогосподарські машини та обладнання (їх можна швидко перемістити в разі наближення воєнного фронту). Саме такі інвестиційно-відтворювальні процеси простежуються в малих і середніх підприємствах, на відміну від великих підприємств, які значні інвестиції вкладали у будівництво виробничих і логістичних об’єктів. Мало-, середньо- й великотоварні форми підприємництва в агробізнесі мають зайняти своє місце в економіці сільських територій. У результаті дослідження узагальнено концептуальні напрями – стратегічні орієнтири соціально-економічного розвитку різних видів сільськогосподарських підприємств на майбутній період.

Ключові слова: підприємництво, сільськогосподарське підприємство, фермерське господарство, продовольча безпека, зайнятість населення, економічна ефективність, капітальні вкладення.