Метою дослідження є розробка методичних положень і практичних рекомендацій щодо визначення оптимальної з позиції економічної ефективності організаційної форми використання технічних засобів в сільськогосподарських підприємствах.

В процесі дослідження було використано такі наукові методи: економіко-статистичний, систематизації та узагальнення, монографічний, діалектичний.

У статті обґрунтовано вибір критеріїв оптимізації складу технічних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах, проаналізовано переваги та недоліки внутрішньогосподарського та міжгосподарського використання техніки, визначено критерії прийняття управлінських рішень про вибір форм використання спеціалізованої техніки. Розкрито сутність обєднань із спільного використання техніки. Розглянуто базові принципи створення та функціонування сільськогосподарських механізаторських кооперативів. Виявлено основні гальмуючі чинники, що впливають на розвиток кооперативного руху в Україні.

Внесені пропозиції щодо вибору критеріїв оптимізації складу технічних ресурсів сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано бригадно-ланкову і цехову організацію використання техніки, визначено плюси і мінуси використання послуг підприємств агротехнічного сервісу для сільськогосподарських виробників.

Результати, отримані в ході дослідження, сприятимуть розвитку технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Прийняття управлінського рішення про спільне використання техніки доцільно ґрунтувати на порівнянні приросту прогнозованої врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин (виражений у прогнозованих цінах), який має бути не менше відношення приросту питомих витрат на гектар (на
1 голову худоби).

Ключові слова: технічні ресурси, організаційні форми, сільськогосподарські підприємства, оптимізація.