Ви є тут
Методичні підходи до дослідження кризових явищ у діяльності сільськогосподарських підприємств
У статті систематизовано методичні підходи до дослідження кризових явищ у діяльності сільськогосподарських підприємств та запропоновано обґрунтований алгоритм їх дослідження у полікризових умовах. Аргументовано, що війна як кризовий фактор в країні знижує здатність сільськогосподарських підприємств протистояти кліматичним змінам, а неузгодженості ринку землі ускладнюють залучення капіталу для подолання наслідків перших двох, що створює замкнене коло вразливості. Систематизовано особливості сільськогосподарського виробництва, неврахування яких призводить до того, що стандартні моделі діагностики ризиків дають некоректні результати за їх використання у сільському господарстві.
Узагальнено теоретичні підходи до розуміння кризи в сільському господарстві, яка є результатом складної взаємодії трьох типів циклів: загальноекономічного, природно-біологічного та інституційного, на основі чого зроблено висновок про те, що для аналізу криз у сільському господарстві необхідно застосовувати синтетичний підхід.
Обґрунтовано, що дієва система раннього попередження криз має бути ієрархічною та багатовимірною, що сприятиме налагодженню моніторингу не лише фінансових результатів, які є запізнілими індикаторами і показують вже наявну проблему, а й операційні та зовнішні сигнали, що є випереджальними індикаторами. Проведено порівняльний аналіз груп методів дослідження кризових явищ у сільськогосподарських підприємствах: кількісні, якісні, інтегровані та специфічні, на основі чого визначено їх переваги та недоліки у практичному використанні під час здійснення моніторингу.
Доведено, що ефективне дослідження кризових явищ у сучасних сільськогосподарських підприємствах вимагає відмови від вузькоспеціалізованих підходів на користь інтегрованої методології, яка передбачає поєднання існуючих методів дослідження для оцінювання складних та стохастичних процесів. Зроблено висновок про те, що специфіка сільськогосподарського виробництва вимагає обов’язкової адаптації системи показників оцінювання кризи та доповнення її нефінансовими індикаторами, які виконують функцію раннього попередження.
Запропоновано комплексний алгоритм дослідження кризових явищ, який складається з шести етапів (моніторинг, діагностика, аналіз причин, прогнозування, розроблення сценаріїв, формування бази для рішень), який забезпечить створення на сільськогосподарському підприємстві системи проактивного антикризового управління. Обґрунтовано заходи щодо формування сільськогосподарськими підприємствами фундаменту для здійснення систематичного моніторингу кризи та прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі створення «інформаційної панелі» керівника, диверсифікації господарської діяльності, проведення стрес-тестування бізнес-моделі підприємства.
https://orcid.org/0009-0004-5119-17481. Національний інститут стратегічних досліджень. Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства. Перспективи розвитку аграрного сектора України в умовах кліматичних змін. URL: https://doi.org/10.53679/NISSanalytrep.2024.09
2. Лапчинський В. В., Лакуста А. А., Хмелянчишин Ю. В. Вплив кліматичних змін на агрономію: оцінка та заходи адаптації. Таврійський науковий вісник. 2024. № 137. С. 516-524. URL: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.137.60
3. Gustafson Sara. AMIS sees strong potential staple crop production in 2025, but trade, climate uncertainties remain. Food Security Portal. URL: https://www.foodsecurityportal.org/node/3648 (accessed September 21, 2025).
4. Кернасюк Ю., Гайденко О. Ціни, витрати й кон'юнктура врожаю 2025 року. Агрономія сьогодні. 2025. URL: https://agronomy.com.ua/statti/3754-tsiny-vytraty-i-koniunktura-vrozhaiu-2025-roku.html
5. Київська школа економіки. Звіт про непрямі фінансові втрати економіки внаслідок військової агресії. 2024. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/10/30.09.24_Losses_Report-ua.pdf
6. Відкриття ринку землі для юросіб має переваги і для фермерів, і для холдингів. URL: https://superagronom.com/news/18281-vidkrittya-rinkuzemli-dlya-yurosib-maye-perevagi-i-dlya-fermerivi-dlya-holdingiv
7. Замуруєва І. Земельна реформа та сільське господарство в Україні під час війни. URL: https://commons.com.ua/uk/zemelna-reforma-v-ukrayinipid-chas-vijni/
8. Кифяк В. І., Дубінський Р. О. Аналіз детермінант нестабільності в аграрному секторі Украї ни. Агросвіт. 2025. С. 155-161. №11. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2025.11.155
9. Мінаєв Д.О. Вплив галузевих особливостей агродіяльності на діджиталізацію. Центральноукраїнський науковий вісник. 2023. Вип. 9 (42). С. 173-185. URL: https://economics.kntu.kr.ua/pdf/9(42)/20.pdf
10. Калашнікова Л. В. Співвідношення понять «невизначеність», «ризик», «виклик», «загроза», «небезпека» у контексті соціології безпеки життєдіяльності. Грані. 2017. № 5. С. 16-23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2017_20_5_5
11. Колодій І. В., Колодій А.В. Антикризове управління в сільськогосподарських підприємствах : монографія. Львів: СПОЛОМ, 2023. 228 с. URL: https://repository.lnup.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1806/1/%D0%9.pdf
12. Михайлов В., Кулинич Р. Соціально-економічні цикли: теоретична інтерпретація та статистичне оцінювання. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences. 2023. Вип. 324(6). С. 413-423. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-324-6-65
13. Білоченко А. В. Теоретико-методологічні підходи до розробки інституціональної моделі фінансового забезпечення аграрного сектору. Економіка АПК. 2021. №2. Т. 28. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202102092
14. Негоденко В. Застосування математичної теорії катастроф для забезпечення стійкості системи управління інформаційною безпекою. Електронне фахове наукове видання «Кібербезпека: освіта, наука, техніка». 2024. №2(26). С. 212–222. DOI: https://doi.org/10.28925/2663-4023.2024.26.692
15. Григорян Р. Х. Особливості прояву ризиківу діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах невизначеності. Економіка та управління АПК. 2023. № 1. С. 111-123. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9262-181-1-111-123
16. Колмакова О., Халіна В., Устіловська А. Алгоритм проведення діагностики кризових явищ на ранніх стадіях як частина механізму забезпечення економічної безпеки підприємства. Економіка та суспільство. 2024. Вип. (63). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-6
17. Пілько А., Вітовська А. Прогнозування змін фінансово-господарського стану підприємства. Економіка та суспільство. 2024. Вип. (61). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-53
18. Юрченко І., Ходаківська О., Мартинюк. Прогнозування цін на сільськогосподарські землі В Україні за допомогою глибоких нейронних мереж LSTM. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2025. Vol. 11. №1. URL: https://are-journal.com/are/article/download/973/481
19. Непран А., Гіржева О., Бірченко Н., Хлопоніна-Гнатенко О. Використання методу кореляційно-регресійного аналізу для розрахунку прейскурантів. Financial and credit activity problems of theory and practice. 2022. Вип. 3(44). С. 92-99. DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.44.2022.3691
20. Вінтоняк А., Чубай В. Методики аналізу загрози банкрутства підприємств та чинники впливу на зміну її рівня. Економіка та суспільство. 2024. Вип. (61). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-45
21. Вовчак О., Кулиняк І., Гальків Л., Павлишин М., Горбенко Т. Удосконалення діагностики кризи на підприємстві: фінансово-економічний зріз. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2021. Вип. 3(38). С. 292–303. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i38.237459
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 ekon_2_2025_12_152-164.pdf | 671.2 КБ |