Стаття присвячена оцінці теоретичних і методичних підходів організаційно-економічного механізму функціонування сільськогосподарського виробництва в Україні. На основі узагальнення думок науковців пропонується розглядати економічний механізм як сукупність об’єктивно існуючих взаємопов’язаних, стійких, повторюваних форм економічних відносин, який опосередковує всі взаємопов’язані економічні процеси – виробництво продукції, її реалізацію, відтворення ресурсів, у тому числі накопичення й інвестування, інновації, підвищення ефективності тощо, міжгалузеві та галузеві процеси.

Структура економічного механізму охоплює такі підсистеми: бюджетну, цінову, кредитну, податкову, страхову і тарифно-митну. Кожна із них має відносну самостійність і характеризується певними економічними категоріями. Перелічені підсистеми виступають як взаємопов’язані елементи, а взаємодія їх зумовлює синергетичний ефект функціонування економічного механізму як цілісної системи. В основі досягнення ефекту знаходиться оптимізація співвідношення державного регулювання аграрного сектору економіки та саморегулювання товаровиробників на основі адаптації до вимог ринку.

Ключові слова: сільськогосподарське виробництво, організаційно-економічний механізм.