Узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених щодо засад управління конкурентоспроможністю та можливого їх застосування для формування дієвої системи управління конкурентоспроможністю закладів вищої аграрної освіти. Виділено чинники середовища функціонування ЗВО та їх взаємозв’язки і взаємозалежності, на основі яких доцільно формувати підхід до управління конкурентоспроможністю освітньої організації. Доведено, що врахування змін у зовнішньому середовищі на рівні стратегічного управління дозволяє виявити нові можливості та загрози, розробити заходи з подолання кризових явищ, що сприятиме реалізації стратегічної мети, основних та допоміжних цілей розвитку освітньої організації. Обґрунтовано, що систему управління конкурентоспроможністю університету доцільно створювати на основі поєднання системи стратегічного управління, ціннісної концепції та ризик-менеджменту. Ідентифіковано основні чинники впливу на організаційну систему управління ЗВО на основі систематизації теоретичних засад менеджменту, а саме рівнів управління, принципів та методів, системного аналізу, наукового підходу, диференціації та комплексності. Визначено складові системи забезпечення конкурентоспроможності закладів вищої аграрної освіти та зв’язки між ними, обґрунтовано необхідність при виборі організаційної системи управління конкурентоспроможністю враховувати чинників та умови здійснення освітньої, науково-дослідної, інноваційної, консультативної та інших видів діяльності. На основі обґрунтованої концепції управління конкурентоспроможністю аграрних ЗВО розроблено логічну модель у вигляді сукупності принципів, методів та інструментів, які поєднують стратегію розвитку та тактичний, оперативний менеджмент діяльності, адаптованих до сучасних тенденцій їх розвитку, динамічної невизначеності ринкового середовища, а також цілісної концепції посилення наявних конкурентних переваг та формування нових у вигляді ціннісних орієнтирів. Запропоновано алгоритм управління конкурентоспроможністю, який являє собою сукупність взаємопов’язаних методологічних положень, на яких базується логіка процесу управління конкурентоспроможністю ЗВО, відображає її ситуативний прояв, систему впорядкованих та узгоджених процедур, а також набір елементів, сукупність чинників, які впливають на конкурентоспроможність університету, систему цінностей, що формують конкурентні переваги, зорієнтованих на реалізацію прийнятої стратегії освітньої організації. Обґрунтовано, що запропонована модель управління конкурентоспроможністю закладами вищої аграрної освіти має враховувати пріоритети національних стратегій розвитку вищої освіти, аграрного сектору економіки, сільських територій, стратегії сталого розвитку і стратегії підвищення конкурентоспроможності, які забезпечують збалансований розвиток системи вищої фахової освіти. Доведено, що особливістю забезпечення та підвищення конкурентоспроможності ЗВО є тривалий за часом процес, що необхідно враховувати у стратегічному та тактичному менеджменті.

Ключові слова: заклад вищої освіти, заклад вищої аграрної освіти, конкурентоспроможність, управління конкурентоспроможністю, конкурентні переваги, конкурентний потенціал університету, сталий розвиток.