У статті розглянуто складові управління економічною стійкістю сільськогосподарських підприємств як відкритої системи, що спроможна протистояти чинникам середовища його функціонування. Аргументовано, що стійкість економічних суб’єктів слід розглядати як здатність виробничої системи за впливу негативних чинників повертатися до нормального стану і протистояти загрозам завдяки власним і/або позиковим ресурсам. Встановлено, що економічна стійкість підприємства це комплексна характеристика, яка визначає вплив на суб’єкт господарювання різних зовнішніх чинників та внутрішніх змін, забезпечуючи їй адаптивність, гнучкість, конкурентоспроможність, динамічність, ефективність функціонування. Обґрунтовано, що економічна стійкість сільськогосподарського підприємства визначається як характеристика збереження його цілісності й рівноважного функціонування, за якого економічні та управлінські рішення спроможні регулювати основні чинники стійкого стану. Запропоновано розглядати управління економічною стійкістю сільськогосподарського підприємства як систему управлінських заходів та дій, спрямованих на передбачення прояву кризових явищ в господарській діяльності та виявлення їх на ранніх стадіях, що сприятиме збереженню стійкого функціонування на основі раціонального використання чинників виробництва, забезпеченню розширеного відтворення, посиленню наявних та створенню нових конкурентних переваг. Аргументовано, що управлінські рішення щодо відновлення чи посилення економічної стійкості підприємства мають базуватися на принципах адаптивності, синергії, самоорганізації, випереджального управління, оперативного реагування та раціональності. Систематизовано екзогенні та ендогенні чинники, які зумовлюють втрату економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Доведено, що економічна стійкість підприємства може бути відновленою лише на основі дієвості системи управління обґрунтованими антикризовими стратегіями, які враховують впливи зовнішнього та внутрішнього середовища. Визначено заходи, принципи, інструменти та методи, які формують механізм управління стійким розвитком господарюючого суб’єкта.

Ключові слова: економічна стійкість, збалансований розвиток, сільськогосподарські підприємства, система управління, управлінський процес.