Ви є тут

Формування системи інституційного забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств

Стаття присвячена проблемі формування системи інституційного забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств.
Суттєве підвищення інвестиційної привабливості мікросільськогосподарських підприємств відбудеться за формування на їх основі сімейних фермерських господарств, де керівниками будуть колишні трудові мігранти. Зароблені кошти вони вкладуть у розвиток власного господарства, у підприємницькій діяльності використовуватимуть набутий досвід трудової діяльності в сільському господарстві Європейського Союзу. Вважаємо, що в найближчому майбутньому в Україні можливе протистояння «бразильської» та «європейської» моделей аграрного устрою.
Водночас рівень концентрації активів та сільськогосподарських угідь не завжди формує передумови для ефективного їх використання. За підтвердження цієї думки слугує низьке значення інвестиційної ефективності великих сільськогосподарських підприємств. Така ситуація може виникнути внаслідок волатильності цін на основні види сільськогосподарської продукції, зниження обсягів державної підтримки сільського господарства, а також посилення інтеграційних процесів на світовому ринку, що полегшить доступ на внутрішній ринок іноземних сільськогосподарських товаровиробників, для яких притаманний вищий рівень продуктивності.
Виділено напрями підтримки інвестиційної діяльності в сільському господарстві провідними країнами світу на основі використання інструментів прямого та непрямого впливу, основним завданням яких є  розширення доступу товаровиробників до довгострокових кредитів та інших фінансових послуг. Серед напрямів непрямого впливу, що актуально для вітчизняних умов, слід виділити: наукове та виробниче обслуговування сільськогосподарських товаровиробників через систему сільськогосподарського консультування за рахунок бюджетних коштів; фінансування та стимулювання наукової діяльності; розвиток державно-приватного партнерства щодо стимулювання впровадження інноваційних проєктів; використання державних закупівель як інструменту інвестиційної діяльності.
Ключові слова: сільськогосподарське підприємство, інвестиція, інвестиційна привабливість, кредитні спілки, страхування.
1. Коростелев С.П. Теория и практика оценки для целей девелопмента и управления недвижимостью. Москва: Маросейка, 2009. 416 с.
2. Будяєва М.О. Інвестиційна стратегія як основа ефективного функціонування системи забезпечення інвестиційної привабливості підприємства. Економічний форум. 2016. № 3. С. 177–182.
3. Батир Ю.Г., Чуйко Н.В., Храпач К.Г. Інвестиційна стратегія розвитку аграрної сфери. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. 2016. Вип. 31(1). С. 276–280.
4. Названо найбільш прибуткові нішеві напрямки для фермерів. Agravery. com. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/nazvano-najbils-pributkovi-nisevi-napramki-dla-fermeriv
5. Скоцик В.Є. Організаційно-економічні засади використання технічних засобів сільськогосподарськими підприємствами. Інноваційна економіка. 2018. № 5–6. С. 11–17.
6. Свиноус Н.І. Амортизація як джерело інвестиційних ресурсів сільськогосподарського підприємства. Інноваційна економіка. 2019. № 7–8. С. 78–84.
7. Мармуль Л.О. Стратегічне позиціонування підприємств з іноземними інвестиціями в аграрній сфері економіки. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу.  2017.  № 4.  С. 43–48.
8. Нагорна О.В. Особливості агрострахування. Молодий вчений. 2019. № 11(2). С. 552–554.
9. Третяк К.В. Агрострахування: зарубіжний досвід та ресурси щодо його імплементації в українську страхову практику. Ефективна економіка. 2019. № 1. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_1_17.
10. Дудич Л. Сільськогосподарська обслуговуюча кооперація як перспективний напрям розвитку аграрної економіки. Вісник Львівського національного аграрного університету. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2019. № 20. С. 161–164.
11. Буднік О.М. Сільськогосподарська кооперація в умовах ринкових трансформацій: сучасний стан та перспективи розвитку. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2019. Т. 30(69), № 6(1). С. 48–53.
12. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации / предисл., коммент.: Л.А. Булочкина, Г.Н. Сорвина, Т.П. Субботина. Москва: Экономика, 1989. 496 с.
13. Лук'янова М.М., Гурська І.С. Кооперація як один із аспектів розвитку сільської економіки на інноваційних засадах. Вісник ХНАУ. Серія: Економічні науки. 2018. № 1. С. 217–230.
14. Лєонов С.В., Сапожнікова М.В. Мікрофінансування як кредитний інструмент стимулювання соціально-економічного розвитку. Вісник Чернігів. держ. технол. ун-ту. Серія: Економічні науки. 2014. № 4. С. 187–191.
15. Гнатківський Б.М., Бульботка О. Національна кредитна кооперація в контексті міжнародного досвіду: теоретичні аспекти. Экономика Крыма. 2013. № 1. С. 116–122.
16. Бланк И.А.  Управление инвестициями предприятия: Энцикл. Киев: Эльга, Ника-Центр, 2003. 479 c.
17. Про кредитні спілки: Закон України від 20 грудня 2001 року № 2908-ІІІ із відповідними змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2908-14#Text
18. Кушнір С.О., Журавльова А.К. Інвестиції в сільськогосподарську галузь України: реалії та перспективи у зв’язку з відкриттям ринку землі. Підприємництво та інновації. 2020. Вип. 12. С. 63–68.
19. Смик Р.Ю. Інвестиції у аграрному секторі економіки України. Інтелект XXI. 2020. № 1. С. 127–130.
20. Зарицька Н. Новий погляд на інвестиції в агробізнес. Економіст. 2018. №2. С. 6–7.
ДолученняРозмір
PDF icon svynous_n._gavryk_o._svynous_i._yemchyk_t._salo_i._2-2021.pdf833.32 КБ