Ви є тут
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНДИКАТОРІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ВІДТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Узагальнено методичні підходи зарубіжних та вітчизняних вчених щодо оцінювання відтворення і використання людського капіталу у сільському господарстві та узагальнено їх позитиви й недоліки. Запропоновано оцінку формування та використання людського капіталу проводити на основі визначення прибутковості людського капіталу, зокрема, розрахунку отриманого доходу на людський капітал, який дозволяє визначити його вартість. Доведено необхідність проведення аналізу формування й використання людського капіталу на основі комплексної системи показників із урахуванням впливу численних економічних, соціальних та інституціональних відносин. Обґрунтовано систему показників за такими групами: перша характеризує формування людського капіталу, друга - ефективність його використання, третя - взаємозалежність між різними показниками цих груп.
Систематизовано чинники, які впливають на значення показників відтворення та використання людського капіталу, а також визначено можливості їх розрахунку, враховуючи існуючу інформаційно-аналітичну базу сільського господарства. Доведено, що підсистема показників формування людського капіталу дозволяє охарактеризувати процес відтворення людського капіталу на основі розрахунку кореляції між якістю людського капіталу і якістю життя. Наголошено, що аналітичні розрахунки за цією підсистемою мають стати базою для визначення напрямів розвитку соціальної інфраструктури, розрахунку економічної ефективності інвестицій у людський капітал та обґрунтування напрямів формування підприємницьких здібностей і лідерства у сільського населення.
Доведено, що дослідження продуктивності використання людського капіталу доцільно проводити через розрахунок ефективності інвестицій у людський капітал та порівняння одержаних значень із їх віддачею в інших сферах економіки, а також на основі розрахунку ефективності використання людського капіталу в часі й просторі. Очевидно, розрахунок показників ефективності використання людського капіталу здійснюється з урахуванням одержаного фактичного результату на одиницю людського капіталу, з подальшим детальним аналізом його динаміки, факторів, що впливають на його абсолютні й відносні величини.
Автором доведено, що нинішні умови вимагають проводити оцінку інноваційності людського капіталу сільського господарства із обов’язковою ідентифікацією основних чинників та форм їх впливу на процеси організації наукової та інноваційної діяльності в системі. Доведено, що показник вкладу людського капіталу у зміну інноваційного потенціалу сільського господарства характеризується ступенем впливу капіталу підготовки, капіталу здоров’я та капіталу соціальної ідентичності на організацію процесів наукової та інноваційної діяльності та визначається рівнем створеної доданої вартості групи за рахунок: ефективності обміну інформацією досвіду, знаннями між працівниками галузі; ефективністю участі працівників сільського господарства у запровадженні різних форм інновацій; рівнем готовності до прийняття ефективних інноваційних рішень працівників галузі; рівнем кількісної характеристики впливу людського капіталу на результати наукової та інноваційної діяльності в сільському господарстві.
Ключові слова: людський капітал, відтворення людського капіталу, ефективність використання людського капіталу, інноваційність людського капіталу.
1. Мазіна О. Оцінка та чинники розвитку людського капіталую. Вісник КНТЕУ. 2012. № 6. С. 16–26.
2. Антонюк В. П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку: монографія. Донецьк: ІЕП, 2007. 347 с.
3. Пєтухова Т. О. Теоретичні аспекти формування системи оцінки людського капіталу на підприємствах залізничного транспорту. Торгівля, комерція, підприємництво: збірник наукових праць. 2010. № 11. С. 221-225.
4. Loseva, O.V., Russiyan, E.A. (2014). Assessment of the human intellectual capital dynamics in the region. Vestnik of Samara State University of Economics. no 6(80), pp. 61-64.
5. Theory and practice of human capital management companies: Foreign experience: [Journal Young Scientist]. no 4(07). pp. 119-122.
6. Bulkhairova, et al. (2016). Assessment of Human Capital in the Agricultural Enterprises of the Republic of Kazakhstan. International Journal of Economics and Financial. Issues 6(S5). pp. 53-64. URL: http: www.econjournals.com.
7. Suvorova, N.V., Suvorova, A.V., Grebennikovb, V.G., Ivanova, V.N., Balashovaa, E.E. and Boldov O.N. (2016). Assessment of the Impact of Human Capital on Economic Growth. Studies on Russian Economic Development. Vol 27. Issue 5. pp. 495–509.
8. Лишиленко В.І., Остролуцька І.О., Якуба К.І. Трудовий потенціал і оцінка його відтворення в аграрній сфері. Соціально-трудовий потенціал аграрної економіки / за ред. Бугуцького О.А. К.: ТОВ «Комплекс Віта», 1996. С. 77-104.
9. Петти У. Политическая арифметика (1676 г.). Экономические и статистические работы. М.: Государственное соц.-экономическое издательство, 1940. 324 с.
10. Струмилін С. Г. Проблеми економіки праці. М.,1957. 598 с.
11. Бородіна О.М. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, перспективи розвитку: монографія. Ін-т агр. економіки УААН. К., 2003. 274 с.
12. Михайлова Л.I. Людський капiтал: формування та розвиток в сiльських регiонах. Київ: Центр учбової лiтератури, 2008. 388 с.
13. Gary S. Becker. (1993). Human capital: a theoretical and empirical analysis with special reference to education. Business & Economics. 390 p.
14. Bitsch Vera, Balmann A. аnd Lissitsa A. (2003). Management of human resources in agriculture. Large Farm Management. AgriMedia. pp. 91-111.
15. Морс Алле. Экономика как наука. М., 1995. 357 с.
16. Прукінська Е.В., Переверзєва А.В. Походження, сутність і розвиток людського капіталу в умовах сучасних ринкових перетворень. Актуальні проблеми економіки. 2008. № 1. С. 196-202.
17. Matkovskyy, R. (2010). Theoretical and methodological aspects of modelling and forecasting of states of agglomerations and clusters as the forms of meso-systems organization. In Clusters, Bi and global economy (international aspects); [Edited by S. Polanski, J. Jurkiewicz, S. Carnicky, P. Skotnyy, K. W. Krupa]. Drohobych-Jaslo, pp. 121–137.
18. Понукалин А.А. Инновационный потенциал: социальная психология управления: монография. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2013. 254 с.
19. Чечина О.С. Методы расчета показателей инновационного развития отраслевой экономической системы. Науковедение. 2014. № 5 (24). URL: https://naukovedenie.ru/PDF/76EVN414.pdf .
Долучення | Розмір |
---|---|
hrynchuk_y._utechenko_d.1-2018.pdf | 8.31 МБ |