Узагальнено методичні підходи зарубіжних та вітчизняних вчених щодо оцінювання відтворення і використання людського капіталу у сільському господарстві та узагальнено їх позитиви й недоліки. Запропоновано оцінку формування та використання людського капіталу проводити на основі визначення прибутковості людського капіталу, зокрема, розрахунку отриманого доходу на людський капітал, який дозволяє визначити його вартість. Доведено необхідність проведення аналізу формування й використання людського капіталу на основі комплексної системи показників із урахуванням впливу численних економічних, соціальних та інституціональних відносин. Обґрунтовано систему показників за такими групами: перша характеризує формування людського капіталу, друга - ефективність його використання, третя - взаємозалежність між різними показниками цих груп.

Систематизовано чинники, які впливають на значення показників відтворення та використання людського капіталу, а також визначено можливості їх розрахунку, враховуючи існуючу інформаційно-аналітичну базу сільського господарства. Доведено, що підсистема показників формування людського капіталу дозволяє охарактеризувати процес відтворення людського капіталу на основі розрахунку кореляції між якістю людського капіталу і якістю життя. Наголошено, що аналітичні розрахунки за цією підсистемою мають стати базою для визначення напрямів розвитку соціальної інфраструктури, розрахунку економічної ефективності інвестицій у людський капітал та обґрунтування напрямів формування підприємницьких здібностей і лідерства у сільського населення.

Доведено, що дослідження продуктивності використання людського капіталу доцільно проводити через розрахунок ефективності інвестицій у людський капітал та порівняння одержаних значень із їх віддачею в інших сферах економіки, а також на основі розрахунку ефективності використання людського капіталу в часі й просторі. Очевидно, розрахунок показників ефективності використання людського капіталу здійснюється з урахуванням одержаного фактичного результату на одиницю людського капіталу, з подальшим детальним аналізом його динаміки, факторів, що впливають на його абсолютні й відносні величини.

Автором доведено, що нинішні умови вимагають проводити оцінку інноваційності людського капіталу сільського господарства із обов’язковою ідентифікацією основних чинників та форм їх впливу на процеси організації наукової та інноваційної діяльності в системі. Доведено, що показник вкладу людського капіталу у зміну інноваційного потенціалу сільського господарства характеризується ступенем впливу капіталу підготовки, капіталу здоров’я та капіталу соціальної ідентичності на організацію процесів наукової та інноваційної діяльності та визначається рівнем створеної доданої вартості групи за рахунок: ефективності обміну інформацією досвіду, знаннями між працівниками галузі; ефективністю участі працівників сільського господарства у запровадженні різних форм інновацій; рівнем готовності до прийняття ефективних інноваційних рішень працівників галузі; рівнем кількісної характеристики впливу людського капіталу на результати наукової та інноваційної діяльності в сільському господарстві.

Ключові слова: людський капітал, відтворення людського капіталу, ефективність використання людського капіталу, інноваційність людського капіталу.