Ви є тут

Державне регулювання інноваційного розвитку племінного свинарства

У статті розглянуто економічні засади державної підтримки інноваційного розвитку племінного свинарства в Україні. Обгрунтовано у якості інструментів державного регулювання ринку продукції племінного свинарства прогнозування розвитку галузі свинарства на основі науково обґрунтованих вимог продовольчої безпеки й відповідно до одержаних розрахунків визначення потреби в досліджуваній продукції. Саме на такі прогнозні розрахунки доцільно зорієнтувати дієві інструменти державного регулювання. Аргументовано, що за таких умов основним завданням є визначення необхідної кількості племінних свиноматок з метою нарощування загального поголів’я свиней в Україні для забезпечення необхідних обсягів споживання свинини. Доведено необхідність створення конкурентоспроможних селекційних стад, що відповідають вимогам індустріального свинарства, це пріоритетне завдання галузі в середньостроковій перспективі, оскільки внаслідок минулих у країні глибоких економічних перетворень, розриву більшості виробничо-технологічних ланцюжків, неповноцінного комплектування товарних підприємств кросованим молодняком і відсутності протягом останніх двадцяти років значних селекційних досягнень у галузі простежується суттєве відставання за основними показниками продуктивності вітчизняних порід від племінного матеріалу кращих селекційних компаній. Зроблено висновок, що низька конкурентоспроможність вітчизняної племінної бази в кінцевому підсумку призвела до зменшення кількості порід свиней, поширених на території України та подальшого їх заміщення більш ефективними зарубіжними генетичними ресурсами. Обгрунтовано в нормативно-правових актах, які регулюють правовідносини у племінному тваринництві, розмежувати повноваження між Міністерством аграрної політики та продовольства України, зокрема, Департаменту ринків тваринництва, Державної племінної інспекції й обласними департаментами агропромислового розвитку. Зокрема, пропонується віднести до напрямів діяльності департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій експертизу племінної продукції та видачу племінних свідоцтв. З метою створення умов для підвищення конкурентоспроможності племінного свинарства як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках, доцільно: удосконалити систему субсидування купівлі племінного молодняку щодо стимулювання попиту на вітчизняний матеріал; розділити функції наукового і практичного забезпечення тваринницької галузі вітчизняним матеріалом; з метою оптимізації витрат на субсидування купівлі племінних тварин держава має чітко визначити критичну ефективність придбання племінної продукції, а також розробити механізм повернення субсидій, якщо їх отримувач не забезпечив досягнення передбачених показників.
Ключові слова: державне регулювання, інноваційний розвиток, племінне свинарство, ефективність, конкурентоспроможність, сільськогосподарське підприємство.

 

1. Будзяк В., Будзяк О. Імпортозаміщення сільськогосподарської продукції на ринку України. Товари і ринки. 2021. № 2. С. 44–52.
2. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. https://www.idss.org.ua/monografi/Prognoz%20Ukrain.pdf
3. Лаврук В.О., Лаврук Н.А. Тваринництво: стан та перспективи розвитку. Агросвіт. 2020. № 22. С. 9–15.
4. Копитець Н.Г. Розвиток ринку м’яса свиней. Економіка АПК. 2020. № 1. С. 56–63.
5. Кіц М.В., Альохіна Н.С. Економічна ефективність галузі свинарства у сільськогосподарських підприємствах Львівщини. Економіка АПК. 2020. № 6. С. 36–40.
6. Тваринництво України: стан, проблеми, шляхи розвитку (1991– 2017–2030 рр.) / за ред. акад. НААН М.І. Бащенка. Київ: Аграр. наука, 2017. 160 с.
7. Патика Н.І. Напрями та перспективи інтеграції сільського господарства України у світовий аграрний ринок. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2021. Вип. 23(2). С. 53–60.
8. Ляховська О.В. Зовнішня торгівля України м’ясом і м’ясними продуктами: тенденції та географічні аспекти. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2020. Вип. 3. С. 48–52.
9. Патика Н.І. Зовнішня торгівля агропродовольчою продукцією України в умовах поширення пандемії COVID-19. Економіка АПК. 2021. № 9. С. 52–65.
10. Титарчук І.М. Аналіз ролі агропромислового комплексу в економіці країни: внутрішній розвиток та зовнішня торгівля. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2020. Вип. 16(2). С. 84–93.
11. Загальні тенденції розвитку фермерських господарств в Україні / І.М. Демчак та ін. Київ: НДІ «Украгропромпродуктивність», 2016. 58 с.
12. Ревенко А.Д. Державна підтримка аграрного сектору в умовах міжнародної координації економічної політики: зарубіжний досвід. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2020. Вип. 5. С. 87–103.
13. Балян А.В., Гришова І.Ю., Шабатура Т.С. Публічна політика та державна підтримка розвитку аграрного виробництва в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2021. № 2. С. 156–167.
14. Шебаніна О.В., Купчишина О.А. Державна підтримка інноваційного розвитку аграрного сектору України. Вісник ХНАУ. Серія: Економічні науки. 2020. № 2. С. 340–352.
15. Голбан Т.Т. Державна підтримка інвестиційно-інноваційного розвитку аграрного сектору економіки. Вісник ХНАУ. Серія: Економічні науки. 2019. № 1. С. 312–319.
16. Русанюк В.В. Державна підтримка розвитку підприємництва в аграрному секторі економіки. Економіка АПК. 2020. № 7. С. 84–93.
17. Васільєва Л.М. Державна підтримка аграрного сектору економіки країни в умовах функціонування в складі СОТ як основа забезпечення продовольчої безпеки. Modern economics. 2019. № 17. С. 55–60.
 
ДолученняРозмір
PDF icon ibatulin_1_2022.pdf558.96 КБ