Предметом наукового дослідження є науково-практичні засади розвитку ринку праці й ринку продукції скотарства в Україні. Метою статті є обґрунтування напрямів забезпечення формальної зайнятості й збільшення обсягів виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах. Використано дані Держстату України, нормативно-правові акти України й такі методи наукового дослідження: абстрактно-логічний; системний підхід; монографічний; статистико-економічний; балансовий.

На основі проведеного аналізу споживання населенням України м’яса й молока доведено, що простежується порушення збалансованого харчового раціону населення країни, що є одним із головних завдань державної соціальної політики. У його структурі сформувався великий дефіцит м’ясопродуктів (35 % від норми); молокопродуктів (46 % від норми) тощо. У досліджуваному періоді 2014–2019 рр. значно зменшилося виробництво продукції скотарства, зокрема яловичини й телятини.

Проведений сценарно-емпіричний розрахунок збільшення формальної зайнятості в сільському господарстві завдяки збільшенню внутрішнього виробництва продукції скотарства для забезпечення раціонального продовольчого балансу країни й формування експортних поставок. Зокрема у сільськогосподарські підприємства можливо залучити більше 900 тис. осіб працівників. Зазначені показники відповідають потребі збільшення кількості робочих місць у сільській місцевості (близько 500 тис. осіб безробітних та більше 600 тис. осіб самозайнятого населення лише в домогосподарствах).

Доведено, що для забезпечення соціально орієнтованого напряму розвитку скотарства в сільськогосподарських підприємствах необхідно підвищувати ефективність виробництва продукції скотарства, щоб у короткостроковій перспективі забезпечити найм робочої сили й оплату праці, стабільність зайнятості працівників, розвиток сільських територій і громад.

Проведений аналіз економічних показників, поголів’я ВРХ і корів у різних видах сільськогосподарських товаровиробників, змісту зайнятості у тваринництві уможливив обґрунтування соціально-трудових імперативів та відповідних організаційно-економічних засад розвитку скотарства у велико-, середньо- й малотоварних формах агробізнесу. Особливо актуальним є розвиток останніх завдяки трансформації ефективних сільських домогосподарств у фермерські господарства й малі підприємства агробізнесу.

Ключові слова: сільське населення, зайнятість, ринок праці, територіальна громада, розвиток, скотарство, сільськогосподарське підприємство, фермерське господарство.