У статті описано основні позитивні та негативні тенденції розвитку інтегрованих формувань. Проаналізовано етапи становлення інтегрованих структур та відзначено, що формування агрохолдингів в Україні відбувалося на базі збан-крутілих, низькорентабельних, технологічно відсталих підприємств. Характерною особливістю господарювання їх є неповний обробіток контрольованих ними земель, що показує накопичення земельних активів для подальшого пере-продажу, а не для агровиробництва. Визначено вплив діяльності агрохолдингів на економіку країни. Встановлено, що в основі розвитку агроформувань лежить науково-технологічний прогрес та інноваційна економіка. Саме це сприяє позитивним зрушенням в економіці країни, де вони функціонують: підвищенню конкурентоспроможності, залученню інвестицій, відновленню міжгалузевих зв’язків.
Ключові слова: інтегровані структури, тенденції, вплив, сільське господарство.