У статті наголошено, що в умовах трансформації економіки та активізації інтеграційних процесів в світовий економічний простір значно посилився вплив зовнішнього середовища, що перетворило його на головний чинник, який обумовлює стратегію і ділову політику сільськогосподарських підприємств. Мінливість зовнішнього середовища зумовила той факт, що успішне функціонування підприємства залежить від рівня його економічної стійкості, що визначається здатністю так реагувати на зовнішні подразники, щоб не лише зберігати та генерувати чинники, які зумовили його врівноважений стан, але й сприяти подальшому розвитку, використовуючи власний економічний потенціал. Основною умовою досягнення стану економічної стійкості є одержання оптимальної величини прибутку, достатнього для подальшого розвитку сільськогосподарського підприємства на основі самофінансування. У статті розглянуті питання сутності поняття «економічна стійкість підприємства». Проаналізовано умови та фактори формування економічної стійкості, визначено особливості її формування в сільськогосподарських підприємствах. Досліджено вплив прибуткової діяльності сільськогосподарських підприємств на їх економічну стійкість.

Ключові слова: сільськогосподарське підприємство, прибутковість, економічна стійкість, ресурсний потенціал, забезпечення та підтримка стійкості, фінансова стабільність, економічний розвиток, управління.