Ви є тут

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КАМЕРУНУ ТА НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО СТАЛОСТІ

Встановлено, що сільське господарство є основою економіки Камеруну, де зайнято 80% робочої сили, що задіяна в аграрному секторі, працює у сільському господарстві та забезпечує 22,3% валового внутрішнього продукту і 30% його експортних доходів. Досліджувана галузь формує товарну пропозицію сільськогосподарської продукції як на внутрішній, так і зовнішній ринки, зокрема таких видів продукції: какао, кава, бавовна, банани, пальмова олія, тютюн, чай, ананаси, кукурудза, просо, сорго, ямс, картопля, боби і рис. Визначено, що галузь тваринництва розвинуто по всій країні та  особливо важливу роль вона відіграє в північному регіоні.
Доведено, що головною метою розвитку сільського господарства країни є забезпечення продовольчої безпеки, на досягнення якої посилено впливають глобалізаційні зміни клімату. Для досліджуваної країни характерною є орієнтація до «продуктової концепції», у якій основною ціллю є забезпечення фізичної та економічної доступності агропродовольства. Висвітлено стратегічні пріоритети у розвитку сільського господарства країни, які передбачають мобілізацію місцевих ресурсів на інтенсивне виробництво із урахуванням екологічних вимог.
Обґрунтовано, що на сьогодні сформувалися спеціалізовані регіони щодо виробництва певних видів продукції, що дозволило забезпечити підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Наголошується на тому, що існують розбіжності у показниках продуктивності сільськогосподарського виробництва у фермерських господарствах та науково-дослідних станціях, що свідчить про існування невикористаних резервів підвищення ефективності виробництва.
Систематизовано характерні особливості розвитку сільськогосподарського виробництва країни: низький рівень технічного забезпечення; прояв тенденції до збільшення земельних угідь ферм;  переважання дрібних товаровиробників; низький рівень доходу фермерів; переважання неформальних економічних відносин; використання ручної праці; ускладнений доступ до позикових джерел фінансування; низький рівень залучення товаровиробників у ланцюги доданої вартості. Доведено, що за умови активізації інвестиційної діяльності у сільському господарстві країни та реалізації передбачених заходів стратегічного національного плану буде сформовано умови та передумови до ефективного розвитку, модернізації виробничої інфраструктури, доступу фермерів до джерел фінансування та інших складових елементів сталого розвитку.
Виділено, що однією із умов забезпечення сталого розвитку сільського господарства країни є інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, що сприятиме екологічній  та соціальній сталості. Як важливі інструменти її досягнення виділено технологічні нововведення у напрямі запровадження нових або вдосконалених агротехнології вирощування та сучасних практик управління, нових порід сільськогосподарських тварин та птиці, інтегровані практики підвищення родючості ґрунтів та повсюдної заміни ручної праці. Інноваційні рішення необхідно узгоджувати із специфікою виробничого процесу, а також в аспектах екологічності, водо- та енергомісткості.
Ключові слова: сільське господарство, сталий розвиток, продовольча безпека, фермери, інвестиційна привабливість.
doi: 10.33245/2310-9262-2019-148-1-21-29
  1. Boko M. I., Niang A., Nyong C., Vogel A., Githeko M., Medany B., Osman-Elasha R., Tabo, Y. and Yanda P. (2007). Africa Climate Change: Impacts, Adaptationand Vulnerability; Contribution of Working Group II to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press. Cambridge UK,
    рр. 433–467.
  2. Temple L., Touzard J.M., Kwa M., Boyer J. (2015). Comparison of innovation paths for food security in countries of the South. Biotechnology, Agronomy and Society and Environment. Vol. 19. Issue 1, рр. 53–61.
  3. Sneyd A., Legwegoh A.F., Sneyd L.Q. (2015). Food politics: Perspectives on food security in Central Africa. Journal of Contemporary African Studies. Vol. 33. Issue 1, рр. 141–161.
  4. Kane G.Q., Piot-Lepetit I., Ambagna J.J., Tene G.M., Fondo S. Determinants of food price volatility in Cameroon. Cameroon in the 21st Century: Challenges and Prospects. Governance and Businesses1. January 2017. Vol. 1, рр. 101–152.
  5. Piot-Lepetit I. (2017). Cameroon in the 21st century: Challenges and prospects. Governance and businesses. Moisainra. Department of Economics, Economics and Management Division. Montpellier. France. Vol. 1, рр. 101–152.
  6. Yengoh, G., Ardo, J. (2014). Crop yield gaps in Cameroon. Ambio. Vol. 43. Issue 2, рр. 175–190. Available at:http://doi 10.1007/s13280-013-0428-0.
  7. Cheo, A., Amankwah, E., Techoro, P. (2014). Water Harvesting: A Potential Means for Water Security in the Far North Region of Cameroon. Agricultural Research. Vol. 3. Issue 4, рр. 331–338. Available at: http://doi 10.1007/s40003-014-0133-7.
  8. Kamga R., Fleissner K., Tenkouano A., Afari-Sefa, V., Rosine Nana F. (2017). Household perceptions with respect to food security: Evidence from the rural-urban continuum in Cameroon. Journal of Integrative Agriculture. August Vol. 16. Issue 8, рр. 1865-1873.
  9. Jiotsa, A., Okia, T., Yambene, H. (2015). Cooperative movements in the Western Highlands of Cameroon: Constraints and adaptation strategies. Revuede Geographie Alpine. Vol. 103. Issue 1. 13 p. Available at: http://doi10.4000/ rga.2764.
  10. Ajapnwa, A., Bidogeza, J., Minkoua, N., Afari-Sefa, V. (2017). Efficiency and productivity analysis of vegetable farming within root and tuber-based systems in the humid tropics of Сameroon. Journal of Integrative Agriculture.August Vol. 16. Issue 8, рр. 1865–1873. Available at: http://doi10.1016/S2095-3119(17)61662-9.
  11. Reimund, P. Rötter, Fanou, L. Sehomi, Jukka, G. Höhn, Jarkko, K. Niemi, and Marrit, van den Berg. On the use of agricultural system models for exploring technological innovations across scales in Africa: A critical review. Bonn: July 2016, Available at: https://www.zef.de/uploads/tx_zefnews/zef_dp_223.pdf.
ДолученняРозмір
PDF icon chitchuyi_tumeni_armand_anasiye_1-2019.pdf5.63 МБ