Ви є тут

Смарт-спеціалізація як основа забезпечення збалансованого інноваційного розвитку регіонів

У статті досліджено теоретико-методологічні засади забезпечення збалансованого регіонального розвитку на основі концепції смарт-спеціалізації в умовах масштабних інституційних трансформацій, посилення геоекономічної нестабільності та повоєнного відновлення України. Обґрунтовано, що сучасний етап розвитку просторових систем характеризується поглибленням територіальних диспропорцій, обмеженістю ресурсів та необхідністю випереджального переходу до ризикоорієнтованої інноваційної моделі господарювання. Встановлено, що смарт-спеціалізація виступає базовим інструментом формування стійких конкурентних переваг територій через концентрацію обмежених ресурсів у пріоритетних сферах, які базуються на зовнішньому потенціалі та підприємницькій активності. Здійснено систематизацію класичних та сучасних теоретичних підходів (теорій полюсів росту, кумулятивного розвитку, нової економічної географії), що дозволило сформувати матрицю науково-методичних обмежень традиційного просторового планування. Доведено, що забезпечення довгострокової збалансованості регіональних інноваційних екосистем вимагає інтеграції економічних, соціальних, екологічних та інституційних складових на засадах нової європейської концепції Smart Specialisation for Sustainability (S4). Акцентовано увагу на імперативності врахування агломераційних ефектів, розвитку людського капіталу як головного драйвера знань, а також інтеграції суворих екологічних обмежень – ESG-критеріїв та принципів циркулярної економіки у бізнес-моделі територій. Науково обґрунтовано необхідність впровадження інструментарію прогностичного моделювання та запропоновано багатовимірну систему репрезентативних показників оцінки державного управління розвитком регіону, яка структурована за чотирма взаємопов’язаними аналітичними блоками. Розроблено комплексний прикладний алгоритм застосування інструментарію смарт-спеціалізації, що охоплює п’ять етапів: від мобілізації стейкхолдерів у межах моделі «Чотирикутної спіралі» та організації публічного діалогу у процесі підприємницького відкриття до фінансово-економічного стимулювання смарт-кластерів та моніторингу KPI. З урахуванням сучасних викликів, зокрема процесів масової релокації підприємств, ідентифіковано три стратегічні смарт-пріоритети краю: інноваційний лікувально-рекреаційний кластер, екологізований лісопромисловий комплекс (меблевий кластер) та високотехнологічний агрохарчовий сектор органічної продукції.  Доведено, що ефективна реалізація розробленого інструментарію за умови розширення транскордонного співробітництва за програмами ЄС забезпечить підвищення просторової інклюзії, згладжування міжрегіональних асиметрій та покращення якості життя населення.

Ключові слова: регіональний розвиток, смарт-спеціалізація, інноваційна екосистема, сталий розвиток, ESG-критерії, людський капітал, інвестиційна привабливість.

1. Foray D., David P. A., Hall B. H. Smart Specialisation – The Concept. Knowledge for Growth: Prospects for Science, Technology and Innovation, Brief. № 9. June. 2009. URL: https://ec.europa.eu/invest-in-research/pdf/download_en/kfg_policy_brief_ no9.pdf

2. Carayannis E. G., Campbell D. F. 'Mode 3' and 'Quadruple Helix': toward a 21st century fractal innovation ecosystem. International Journal of Technology Management. 2009. Vol. 46(3-4). Pp. 201-234. DOI: 10.1504/IJTM.2009.023374

3. Uyarra E., Marzocchi C., Sorvik J. How outward looking is smart specialisation? Rationales, drivers and barriers. European Planning Studies. 2018. Vol. 52(12). Pp. 1616-1628. DOI: https://doi. org/10.1080/09654313.2018.1529146

4. Амоша О. І., Череватський Д. Ю., Солдак М. О., Лях О. В., Залознова Ю. С. та ін. Циркулярна смарт-спеціалізація старопромислових шахтарських регіонів України: монографія. НАН України. Ін-т економіки пром-сті. Київ. 2020. 196 с.

5. Богашко О. Л. Перспективи впровадження принципів розумної спеціалізації Європейського Союзу в українську практику державного регулювання інноваційного розвитку. Економічні горизонти. 2018. № 3(6). С. 4-17. DOI: https://doi. org/10.31499/2616-5236.3(6).2018.156311

6. Брич В. Я., Пуцентейло П. Р., Гуменюк О. О., Гунько С. І. Смарт-спеціалізація в системі інноваційного розвитку територій. Інноваційна економіка. 2021. № 7-8. С. 56-63. DOI: https:// doi.org/10.37332/2309-1533.2021.7-8.8

7. Возняк Г. В. Теоретико-методологічні аспекти формування моделі смарт-спеціалізації регіонів України. Регіональна економіка. 2021. № 2. С. 27-36. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905- 2021-2-3

8. Грига В. Ю. Зарубіжна практика впровадження «розумної спеціалізації» та можливості її застосування в Україні. Економіка і прогнозування. 2019. № 2. С.138-153. DOI: https://doi. org/10.15407/eip2019.02.138

9. Дубинський Г. П. Стратегія розумної спеціалізації для України. Соціальна економіка. 2017. Вип. 53 (1). С. 59-68. DOI: https://doi. org/10.26565/2524-2547-2017-53-09

10. Єгоров І. Ю., Родченко В. Б. Інноваційна діяльність і формування смарт-спеціалізації в економіці України: колективна монографія. НАН України, ДУ «Ін-т. екон. та прогнозув. НАН України». Харків. 2021. 168 с.

11. Завербний А. С. Особливості формування системи управління кібербезпекою підприємств у воєнний період: теоретико-прикладний аспект. Innovation and Sustainability. 2024. № 1. С. 13-21. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2024.1.13.21

12. Завербний А. С., Залізна Л. В., Трач М. Я. Діджиталізація як важливий фактор формування конкурентоспроможності експортно-орієнтованого підприємства: інформаційний аспект. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 60. DOI: https:// doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-19

13. Мазур К. В., Алєксєєва О. В., Бердоус С. С. SMART-спеціалізація як стратегічний чинник розвитку підприємництва. Цифрова економіка та економічна безпека. 2024. Вип. 1 (10). С. 112-118. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.10-21

14. Олешко А. А., Шацька З. Я., Ровнягін О. В. SMART-спеціалізація України в перспективі післявоєнного відновлення економіки. Ефективна економіка. 2022. №5. DOI: https://doi. org/10.32702/2307-2105-2022.5.9

15. Панкова Л. І. СМАРТ-спеціалізація як cучасний напрям розвитку економіки регіонів України. Актуальні проблеми економіки. 2020. №1 (223). С. 73-83. DOI: https://doi.org/10.32752/1993-6788- 2020-1-223-73-83

16. Патицька Х. О. Стратегія смарт-спеціалізації в контексті забезпечення конкурентоспроможності регіону: теоретичний аспект. Ефективна економіка. 2019. №1. DOI: https://doi. org/10.32702/2307-2105-2019.11.53

17. Abay M., Akgüngör S. Technological paths and smart specialization: analysis of regional entry and exit in Turkey. Asia-Pacific Journal of Regional Science. 2023. Vol. 8(1). Pp. 45-84. DOI: https://doi. org/10.1007/s41685-023-00325-3

18. Andronikidis A., Kouskoura A., Kalliontzi E., Bakouros I. The embeddedness of responsible research innovation in Sabadell‟s territorial policies: the case of smart specialization in industrial systems. Journal of Innovation and Entrepreneurship. 2025. Vol. 14(1). DOI: https://doi.org/10.1186/s13731- 025-00468-x

19. Cainelli G., Ganau R. Smart specialization, related diversification and regional resilience: A brief note. Scienze Regionali. 2016. Vol.15(3). Iss. 3. Pp. 29-46.

20. Pinto H., Laranja M., Uyarra E. Smart specialization, public authorities, and innovation intermediaries in developing regions. Regional Sustainability. 2024. Vol. 5(4). DOI: https://doi.org/10.1016/j.regsus.2024.100175

21. Santos A. M., Molica F., Torrecilla-Salinas C. EU-funded investment in Artificial Intelligence and regional specialization. Regional Science Policy and Practice. 2025. Vol. 17(7). DOI: https://doi. org/10.1016/j.rspp.2025.100190

22. Mccann P., Soete L. Place-based innovation for sustainability, Publications Office of the European Union. Luxembourg, 2020. DOI: https://doi. org/10.2760/250023

23. Marques P., Morgan K. The Heroic Region: Smart Specialisation and the Evolution of Regional Innovation Policy. In: Regional Innovation Systems. 2021. DOI: 10.1007/978-3-319-71661-9_14

24. Perroux F. Note sur la notion de pôle de croissance. Economie Appliquée. 1955. Vol 8. Pp. 307-320. URL: https://www.persee.fr/doc/ ecoap_0013-0494_1955_num_8_1_2522

25. Myrdal G. Economic Theory and Underdeveloped Regions. Duckworth, London. 1957. URL: https://www.scribd.com/doc/221793597/G-Myrdal-Economic-Theory-and-Underd...

26. Krugman P. Increasing Returns and Economic Geography. Journal of Political Economy. 1991. Vol. 99(3). Pp. 483-499. URL: https://www.jstor.org/ stable/2937739

27. Porter M. E The Economic Performance of Regions. Regional Studies. 2003. Vol. 37(6-7). Pp. 549-578. DOI: https://doi. org/10.1080/0034340032000108688

28. Cooke F. Regional Innovation Systems, Clusters, and the Knowledge Economy. Industrial and Corporate Change. 2001. Vol. 10(4). Pp. 945- 974. DOI: https://doi.org/10.1093/icc/10.4.945

29. Radosevic S., Zoretic Т. EU smart specialization policy between experimentation and accountability: dynamic policy cycle perspective. European Planning Studies. 2024. Vol. 32. Iss. 8. DOI: https://doi.or g/10.1080/09654313.2024.2359669

30. Carayannis E. G., Rakhmatullin R. The Quadruple/Quintuple Innovation Helixes and Smart Specialisation Strategies for Sustainable and Inclusive Growth in Europe and Beyond. Journal of the Knowledge Economy. 2014. Vol. 41(2). Pp. 212-224. DOI: https://doi.org/10.1016/S0048-7333(99)00055-4

31. Швець Н. В. Розвиток концепції смартспеціалізації: теоретичні аспекти. Управління економікою: теорія та практика. Чумаченківські читання. 2022. 2022. С. 30-50. URL: http://jnas. nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001415337

ДолученняРозмір
PDF icon ekon_1-2026-46-58.pdf644.02 КБ