У статті обґрунтовано необхідність активізації розвитку партнерських відносин бізнесу та влади у напрямі забезпечення сталої енергетичної безпеки країни. Систематизовано наукові дослідження в області енергетичного забезпечення вітчизняних науковців та зроблено висновки про необхідність поєднання зусиль держави та бізнесу в забезпеченні енергетичної безпеки.
Дослідження проведено на основі системного підходу, використанні методу діалектики, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Доведено, що війна в країні негативно позначилася на енергетичній безпеці та зумовила розуміння необхідності диверсифікації джерел одержання енергетичних ресурсів.
Узагальнено практику провідних країн світу з розвитку відновлюваних джерел енергії на основі прийнятих національних програм. Висвітлено інструменти підтримки українського бізнесу у розвитку альтернативних джерел енергії, реалізації проєктів з енергоефективності, яких є недостатньо для досягнення енергетичної безпеки країни.
Розкрито нормативно-правове забезпечення енергетичної політики України та напрями діяльності НЕК “Укренерго” з їх реалізації у практичній діяльності. Проаналізовано джерела одержання енергетичних ресурсів у провідних країнах світу та Україні, що дозволило зробити висновок про необхідність їх диверсифікації у вітчизняних умовах. Автором особливу увагу приділено розвитку такого джерела як геотермальна енергія.
Наведено підходи окремих країн світу, які перебували в умовах ведення воєнних дій, в напрямі забезпечення стабільного енергопостачання: диверсифікація джерел одержання енергії, створення енергетичних систем, запровадження заходів та програм з енергозбереження.
Запропоновано реалізацію заходів з енергозбереження у вітчизняних умовах через навчання населення, внесення змін в освітні програми у закладах вищої та фахової освіти з включенням освітніх компонент з ресурсо- та енергозберігаючих технологій.
Ключові слова: енергія, безпека, державне управління, енергоспоживання, сталий розвиток.