У статті розглянуто вплив освіти на формування якісної складової людського капіталу сільських територій.

Здійснено оцінку сучасного стану освітньої підготовки сільського населення. Встановлено основні першопричини низької питомої ваги жителів сільських населених пунктів, які мають вищу освіту. Доведено, що низький рівень престижності сільськогосподарської праці є чи не основним чинником, що перешкоджає вибору молоддю аграрної освіти і стимулює їх після закінчення – працювати в інших сферах господарства.

Встановлено, що відносно низький освітній рівень сільського населення України зумовлений не лише обмеженістю доступу до закладів повної загальної середньої та вищої освіти, а й постійними міграційними втратами найактивнішої частини молоді, яка виїздить у міста для здобуття вищої освіти і після закінчення навчання намагається там залишитися.

Здійснено оцінку сучасного стану ведення наукової роботи закладів вищої освіти аграрного спрямування. Визначено першопричини низької активності до залучення приватних інвестицій в розробку інноваційних продуктів.

Встановлено, що поточне фінансове забезпечення інноваційної діяльності у закладах вищої освіти не відповідає реальним можливостям їхнього науковому потенціалу. Така ситуація обмежує розвиток і результативність інноваційної діяльності, а також перспективи її комерціалізації.

На основі узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду діяльності закладів вищої освіти аграрного профілю запропоновано форми розвитку державно-приватного партнерства ЗВО з аграрним бізнесом.

З’ясовано першопричини небажання науковців ЗВО аграрного профілю займатися розробками інноваційних продуктів для потреб суб’єктів господарювання в сфері агробізнесу.

З метою формування в аграрних університетах підприємницького середовища необхідно створити умови, за яких науковці матимуть можливість розвивати інноваційні проєкти на основі інфраструктурної підтримки, а саме: робочими місцями, консультаціями фахівців, можливостями спілкування із бізнес-спільнотою. В умовах університету – це формування єдиного освітнього науково-інноваційного простору, до якого залучатимуть кафедри, науково-дослідні лабораторії та малі інноваційні підприємства, створені за участю науковців кафедр, а також студентів, аспірантів і докторантів.

Обґрунтовано необхідність формування системи інтенсивної освіти людини на основі масової перекваліфікації як за рахунок особистих ресурсів людини, так і соціальних інвестицій бізнес-груп, що дасть можливість підтримувати неперервний процес «освіта упродовж життя».

Ключові слова: людський капітал, сталий розвиток, сільські території, розширене відтворення, соціально-економічні інструменти, освіта, інноваційна інфраструктура.