Ви є тут
Методологічні засади оцінювання гендерної орієнтованості корпоративної культури підприємства
У статті розглядаються методологічні засади оцінювання гендерної орієнтованості корпоративної структури підприємства. Обґрунтовано, що в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій досягнення гендерної рівності стає ключовим чинником сталого розвитку організацій. Корпоративна культура як система спільних цінностей, норм і моделей поведінки, відображає реальне, а не декларативне ставлення підприємства допитань гендерної рівності. Водночас методичні інструменти оцінювання гендерної орієнтованості корпоративної культури залишаються недостатньо розвиненими, оскільки наявні підходи здебільшого обмежуються демографічними чи правовими показниками, ігноруючи структурні та ціннісні виміри.
Метою дослідження є розроблення та обґрунтування методологічного підходу до оцінювання гендерної орієнтованості корпоративної культури підприємства на основі інтеграції кількісних і якісних методів. Запропонований підхід охоплює чотири рівні сприйняття – індивідуальний, груповий, організаційний та міжорганізаційний, і чотири сфери оцінювання: управлінсько-економічну, соціально-психологічну, нормативно-правову та духовну. Така багатовимірність дає змогу виявити відмінності у гендерній чутливості на різних рівнях взаємодії в межах підприємства. Для забезпечення порівнюваності різнорідних показників у дослідженні застосовано узагальнену функцію бажаності Харрінгтона, яка інтегрує кількісні та якісні параметри в єдину безрозмірну шкалу оцінювання. Це забезпечує можливість об’єктивної оцінки рівня гендерного балансу корпоративного середовища та визначення відхилень від бажаного стану рівності.
Запропоновано методичний підхід, що забезпечує комплексне оцінювання гендерної орієнтованості корпоративної культури та створює підґрунтя для управлінських рішень, спрямованих на посилення інклюзивності, гармонізацію трудових відносин і підвищення економічної результативності діяльності підприємства. Доведено, що ефект від формування гендерно орієнтованої корпоративної культури проявляється на трьох рівнях: –мікро-, мезо- та макроекономічному, що забезпечує взаємозв’язок між розвитком окремих підприємств, галузей і національної економіки в цілому. Зроблено висновок, що реалізація підходу сприяє інтеграції соціальних і економічних аспектів корпоративного управління, формуючи базу для сталого розвитку та конкурентоспроможності організації.
Ключові слова: гендерна рівність, корпоративна культура, методика оцінювання, інклюзивність, організаційний розвиток, соціальна відповідальність, функція бажаності.
1. Cameron K. S., Quinn R. E. Diagnosing and Changing Organizational Culture: Based on the Competing Values Framework (3rd ed.). San Francisco: Jossey-Bass, 2011. 288 p.
2. Schein E. H. Organizational Culture and Leadership. 5th ed. Hoboken, NJ: Wiley, 2017. 416 p.
3. Hofstede G. Culture's Consequences: Comparing Values, Behaviors, Institutions, and Organizations Across Nations. 2nd ed. Thousand Oaks, CA: Sage Publications, 2001. 616 p.
4. Hofstede G., Hofstede G. J., Minkov M. Cultures and Organizations: Software of the Mind. New York: McGraw-Hill, 2010. 576 p.
5. Beck D., Cowan C. Spiral Dynamics: Mastering Values, Leadership, and Change. Oxford: Wiley-Blackwell, 1996. 331 p.
6. Denison D. R. Corporate Culture and Organizational Effectiveness. New York: Wiley, 1990. 267 p.
7. Deal T. E., Kennedy A. A. Corporate Cultures: The Rites and Rituals of Corporate Life (Revised & Updated ed.). New York, NY: Basic Books, 2000. 232 p.
8. O'Reilly C. A., Chatman J. A. Culture as Social Control: Corporations, Cults, and Commitment. Research in Organizational Behavior. 1996. Vol. 18. P. 157–200.
9. Семикіна М. В., Беляк Т. О. Корпоративна культура в системі соціально-трудових відносин: монографія. Кропивницький: КОД, 2018. 248 с.
10. Федотова І. В. Визначення рівня гендерної чутливості корпоративної культури підприємства. Економіка транспортного комплексу. 2018. Вип. 31. С. 27–44. DOI: https://doi.org/10.30977/ETK.2225-2304.2018.31.0.27.
11. Володченко Ж. М., Кондратьєв І. М. Гендерні особливості корпоративної культури соціальної організації. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. 2020. № 167(11). С. 17–22. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.4515150.
12. Stave C., Levin L., Henriksson P. Gender Equality Culture: Measuring Attitudes Towards Gender Equality in the Transport Sector. Proceedings of The Global Conference on Women’s Studies. 2023. Vol. 2(1). P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.33422/womensconf.v2i1.76.
13. Blomkvist K., Engzell J., Kappen P., Zander I. Exploring Innovative Work Behavior: A Gender Perspective on Corporate Competitive Culture, Role Models and Intrapreneurs. Journal of Business Research. 2025. Vol. 189. Article 115155. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2024.115155.
14. Yilmaz M. K., Hacioglu U., Tatoglu E., Aksoy M., Duran S. Measuring the Impact of Board Gender and Cultural Diversity on Corporate Governance and Social Performance: Evidence from Emerging Markets. Economic Research – Ekonomska Istraživanja. 2023. Vol. 36(2). Article 2106503. DOI: https://doi.org/10.1080/1331677X.2022.2106503.
15. Utoft E. H. Exploring Linkages Between Organisational Culture and Gender Equality Work – An Ethnography of a Multinational Engineering Company. Evaluation and Program Planning. 2020. Vol. 79. Article 101791. DOI: https://doi.org/10.1016/j.evalprogplan.2020.101791.
16. Steyn R., De Bruin G. Investigating the Validity of the Human Resource Practices Scale in South Africa: Measurement Invariance Across Gender. SA Journal of Human Resource Management – SA Tydskrif virMenslikehulpbronbestuur. 2018. Vol. 16. Article a1038. DOI: https://doi.org/10.4102/sajhrm.v16i0.1038.
17. Van Zyl C. J. J. Measurement Invariance Across Gender and Ethnicity on the Emotional Quotient Inventory 2.0. Journal of Psychology in Africa.2016. Vol. 26(2). P. 141–148. DOI: https://doi.org/10.1080/14330237.2016.1163898.
18. Handy C. Understanding Organizations. 4th ed. Harmondsworth: Penguin Books, 1999. 445 p
19. Cooke R. A., Szumal J. L. Creating Constructive Cultures: Leading People and Organizations to Better Performance. Hoboken, NJ: Wiley, 2021. 413 p.
20. Fedotova I., Rachwal-Mueller A., Riznyk I., Panchenko A. Methodological Approach to Assessing Stakeholders’ Perception of Corporate Culture in Enterprises. European Scientific Journal of Economic and Financial Innovation. 2024. Vol. 1. No. 13. P.131–147. DOI: https://doi.org/10.32750/2024-0113.
21. Овчаренко М. І., Червякова С. В. Методичне забезпечення оцінки стану корпоративної культури підприємства. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2013. № 2. С. 130–141. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2013.2-11.
22. Miranda de Souza A., Soares de Lima G. E., Nalon G. H. et al. Application of the Desirability Function for the Development of New Composite Eco-Efficiency Indicators for Concrete. Journal of Building Engineering. 2021. Vol. 40. Article 102374. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jobe.2021.102374.
23. Schultz T. W. Investment in Human Capital. The American Economic Review. 1961. Vol. 51,No. 1. P. 1–17.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
| 675.4 КБ |
https://orcid.org/0000-0002-3277-0224