У статті розглянуто методологічні засади застосування триосьових графіків в аналізі ефективності сільськогосподарського виробництва. Обґрунтовано, що методологія триосьових графіків базується на концепції барицентричних координат, які доцільно використовувати для моделювання систем із трьома компонентами, де сума часток завжди дорівнює 100 %, що обмежує систему двома ступенями свободи. Наголошено, тернарні діаграми є світовим стандартом для класифікації текстури ґрунту з метою обґрунтованої стратегії обробітку, дають можливість візуалізувати внесок окремих факторів (кількість колосків, озерненість) у загальний збір зерна та допомагають оцінювати не абсолютний вміст N:P:K, а їхній взаємний баланс для прецизійного корегування підживлення.

Доведено, що цей методологічний підхід доцільно використовувати для оцінювання балансу між відновлюваними (R), невідновлюваними (N) та купленими (F) ресурсами, що дозволяє встановити залежність сучасних систем від технологічних інвестицій. Аргументовано, що використання графіків у нинішніх умовах поєднується з машинним навчанням (Random Forest) та супутниковим моніторингом для прогнозування врожайності в реальному часі.

Встановлено необхідність застосування триосьових графіків як сучасного інструменту статистичного аналізу в аграрній економіці. З'ясовано, що табличні дані є основою для розрахунку виробничих та фінансових показників, але їх аналітична цінність обмежена труднощами візуального порівняння між різнорідними рядами даних. Систематизовано статистичні дані НДЛ «Агро-Верде» за період 2020–2024 років, включно з валовим збором, зібраною площею, собівартістю продукції, виручкою від реалізації та прибутком. Проведено розрахунки рентабельності реалізованої продукції, окупності витрат, собівартості продукції на один гектар та центнер пшениці.

Оцінено потенціал триосьової графічної візуалізації, яка дозволяє інтегровано представляти багаторівневі показники (витрати на гектар, собівартість продукції на одиницю продукції, прибуток на гектар та прибуток на центнер) в єдиній системі координат. Доведено, що застосування триосьових графіків дозволяє виявити різноспрямовані тенденції — такі як зростання собівартості продукції на одиницю продукції, що супроводжується одночасним зниженням прибутку на гектар. Обґрунтовано, що використання рівнянь тренду в графічній інтерпретації підвищує достовірність аналізу та забезпечує кількісне підтвердження динаміки досліджуваних показників.

Наголошено, що триосьові графіки слід розглядати не лише як засіб статистичної візуалізації даних, а й як метод прогнозування, що сприяє виявленню закономірностей розвитку сільськогосподарського виробництва та формулюванню науково обґрунтованих управлінських рішень.

Ключові слова: триосьовий графік, собівартість продукції, рентабельність, прибуток, витрати, аграрна економіка, статистичний аналіз.