Ви є тут

Інвестиційна привабливість в системі менеджментута ділової репутації сільськогосподарських підприємств

У статті розглянуто питання підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств в аспекті результативності їх системи менеджменту та ділової репутації.  Доведено, що в умовах цифрової трансформації економіки, а також прояву кризових явищ, зокрема, пандемії Covid-19, вносяться певні корективи у здійснення бізнес-процесів, що потребує від сільськогосподарських підприємств підвищення якості управлінської діяльності та системи менеджменту вцілому.
Встановлено, що результативність та якість менеджменту виступають індикаторами рівня розвитку системи менеджменту, які характеризують потенційний та фактичний рівні потенціалу системи управління будь-якого суб’єкта господарювання.
Обґрунтовано, що ділова репутація сільськогосподарського підприємства в умовах цифровізації є вирішальним чинником підвищення інвестиційної привабливості організації, а якість системи менеджменту характеризується ступенем розвитку потенціалу менеджерів вищої ланки та професіоналізму працівників, які сприяють досягненню поставлених цілей щодо підвищення ділової репутації.
Систематизовано складові формування зовнішньої та внутрішньої ділової репутації підприємства, які визначають додану вартість, у вигляді репутаційної премії, яку може одержати її власник під час продажу своєї організації на ринку. Поглиблено дефініцію інвестиційної привабливості сільськогосподарського підприємства як узагальнюючої характеристики, яка відображає ефективність та надійність інвестування в розвиток підприємства, включає стан, інноваційність та ефективність використання його активів, їх ліквідність, рівень платоспроможності та фінансової стійкості, а також стратегічні перспективи розвитку галузі, цільових сегментів.
Доведено, що якість системи менеджменту підприємства впливає на ділову репутацію підприємства, інформованість інвесторів про прибутковість бізнесу, дохідність акцій, що сприяє активізації інвестиційної діяльності. Адаптовано систему збалансованої системи показників для оцінювання впливу ділової репутації на інвестиційну привабливість сільськогосподарського підприємства. Обґрунтовано, що з метою захисту інвестицій акціонер здійснює управлінський вплив на діяльність підприємства, підвищення інвестиційної привабливості формується підсистемою управління інвестуванням та підсистемою управління дивідендами.
Ключові слова: інвестиційна привабливість, ділова репутація, система менеджменту, сільськогосподарське підприємство.
1. Скалюк  Р.В., Лоїк О.І. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.  2016.  № 1.  С. 115–122.  URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_ekon_2016_1_21.
2. Вашечко Ю.В. Методи оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Вісник ХНАУ. Економічні науки.  2015.  № 3.  С. 305–316. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_ekon_2015_3_38
3. Пруненко Д.О.,  Грицьков Є.В., Алиреза А.  Аналіз теоретико-методичних положень до оцінки інвестиційної привабливості підприємств.  Економічний аналіз. 2018.  Т. 28, № 1.  С. 18–22.  URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecan_2018_28%281%29__4
4. Алексєєнко І.І., Гресь М.С. Узагальнення теоретико-методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Економіка та суспільство. Мукачівський держ. ун-т.  2017.  № 9.  С. 952–956. URL: http://economyandsociety.in.ua/index.php/journal-9
5. Ященко Л.О. ІнвестиційнапривабливістьгалузейхарчовоїпромисловостіУкраїни.  НауковийвісникНаціональноїакадемії статистики, обліку та аудиту.  2017.  № 1–2. С. 68–76. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvhastat_2017_1-2_11.
6. РзаєвГ.І., Вакулова В.О. Методичні підходи оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.  2016.  № 1.  С. 141–149.
7. Авдющенко А.С. Визначеннярезультативностідіяльностіпідприємств: роль та підходи. Держава та регіони. 2010.  №2.  С.10–17.
8. Тесленок І.М., Михайлова О.В., Богаченко О.П. Сучасніпідходи до визначеннярезультативностіуправлінняпідприємством. Екон. вісн. Донбасу.  2012.  № 1.  С. 208–212. 
9. ДСТУ ISO 9001–2001. Державний стандарт України. Системиуправлінняякістю. Вимоги. (ISO 9001:2000, IDT), Київ, ДержстандартУкраїни, 2001.
10. Kano N.,Nobuhiku S., Fumio T., Shinichi T. Attractive quality and must-be quality.Journal of the Japanese Society for Quality Control.  1984.  № 14 (2).  Р. 39–48.
11. AdeosunL.P.K., GaniyuR.A. Corporate Reputation as a Strategic Asset. International Journal of Business and Social Science. Vol.4, No 2/2013. P.220–225. URL: http://www.ijbssnet.com/journals/Vol_4_No_2_February_2013/24.pdf
12. BurkeR. J., Martin G., Cooper  C.L. ed.Corporate Reputation. Managing Opportunities and Threats. Gower, Farnham, Surrey 2011. P. 3–4, 338 p. URL: http://eprints.gla.ac.uk/43710/
13.Smaiziene I., Jucevicius R. Corporate Reputation: Multidisciplinary Richness and Search for a Relevant Definition. Commerce of engineering decisions, Vol. 2, 2009. P. 91–101. Doi:10.5755/J01.EE.62.2.11631.
14.Abimbola T., Kocak A. Brand, organization identity and reputation: SMEs as expressive organizations: A resources based perspective, Qualitative Market Research: An International Journal”, Vol. 10. No 4. 2007. P. 416–430. Doi:10.1108/13522750710819748.
15. Barnett M.L.,Jermier J.M., Lafferty B.А. Corporate Reputation: The Definitional Landscape, Corporate Reputation Review, No 9(1), 2006. P. 26–38. URL: https://www.mv.helsinki.fi/home/aula/Top20/corp-reputation-definitional-landscape.pdf
16. Gotsi M., Wilson A.M. Corporatereputation: seeking a denition. Corporate Communications. Vol. 6. No.1, 2001. P. 24–30. Doi:10.1108/13563280110381189.
17. КоюдаВ.О., ЛепейкоТ.І., КоюдаО.П. Основиінвестиційногоменеджменту: навч. посібник. Київ: Кондор, 2008.  340 с.
18. Гриценко М.П. Івестиційна привабливість підприємства: сутність та методи визначення. Вісник Сумського національного аграрного університету. Фінанси і кредит.  2012. № 1.  С. 13–21.
19. Нападовська І.В. Теоретичні та методичні аспекти дослідження інвестиційної привабливості України. Вісник ДонДует.  2005.  № 4(28). С. 55–61.
20. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційноїдіяльності. Інвестування: навч. посібник. Київ: Каравела, 2008. 432 с.
21. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. Київ: МП ”ИТЕМ, Лтд”, ”АДЕФ-Украина”, 1996.  534 с.
22. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій. Державний інформ. бюл. про приватизацію.  1998.  № 7.  С. 18–28.
23. Портер М. Конкурентное преимущество / пер. с анг. Е. Калининой.  АльпинаПаблишер.  2016. 716 с.
24. Kaplan R.S., Norton D. P. Using the balanced scorecard as a strategic management system. Harvard Business Review, 1996.  Vol. 74. P. 75–85.
ДолученняРозмір
PDF icon shust_o._hrynchuk_yu._paska_i._tkachenko_k._1-2021.pdf1.36 МБ