Ви є тут

Інклюзивний розвиток агрохолдингів в системі продовольчої безпеки України

Метою статті є визначення ролі та місця вітчизняних агрохолдингів в системі продовольчої безпеки країни як ключового її суб’єкта, розкриття потенціалу інклюзивного розвитку цих інтегрованих формувань в умовах децентралізації  влади та управління. Для її досягнення було використано системний та синергетичний підходи, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Основні наукові положення, висновки та рекомендації проведеного дослідження ґрунтуються на наукових здобутках зарубіжних та вітчизняних економістів, статистичних даних, матеріалах із мережі Інтернет, авторських спостереженнях за соціально-економічними процесами, що відбуваються в агропродовольчій галузі.
У дослідженні визначено понятійний конструкт «система продовольчої безпеки», що дало можливість комплексно оцінити внесок агрохолдингів у забезпечення продовольчої безпеки України.
Подано розширену характеристику суб’єктів продовольчої безпеки, рівні, виміри та параметри продовольчої безпеки.
Позиціювання агрохолдингів у системі продовольчої безпеки як основних виробників та постачальників харчової продукції супроводжується критичним аналізом їх практики господарювання, яка має негативні наслідки для подальшого розвитку агропродовольчої галузі.
Для залучення агрохолдингів не тільки до виконання ними традиційної соціально-економічної функції щодо забезпечення продовольчої безпеки, обґрунтовано положення відносно їх активної участі у формуванні соціально-просторового середовища інклюзивного добробуту. Для виконання такої місії агрохолдинги мають у своєму розпорядженні достатній потенціал, який доцільно використати на інклюзивних засадах. Цьому сприяє поширення в корпоративному середовищі принципів соціальної відповідальності та соціального партнерства.
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть бути використані суб’єктами господарювання для досягнення цілей інклюзивного розвитку. Визначені у статті напрями щодо використання потенціалу інклюзивного розвитку агрохолдингів та способи їх впровадження в соціальну практику є основою для подальших досліджень із цієї проблематики. 
Ключові слова: агропродовольча продукція, агрохолдинги, децентралізація влади та управління, об’єднані територіальні громади, інклюзивний розвиток, потенціал інклюзивного розвитку агрохолдингів, система продовольчої безпеки, соціальна відповідальність агрохолдингів, суб’єкти продовольчої безпеки.
  1. Саблук Г.І. Формування сучасного продовольчого попиту в Україні: харчові традиції та гендерні особливості. Продовольчі ресурси. 2020. № 14.  С. 289–295.
  2. Гагалюк Т.,  Валентинов В.,  Єфіменко Л. Агрохолдинги та аграрна наука в Україні: проблеми співіснування. 6 квітня 2020. URL: https://voxukraine.org/uk/agroholdingi-ta-agrarna-nauka-v-ukrayini-problemi-spivisnuvannya/ (дата звернення: 30.11.2020).
  3. В Україні стало менше агрохолдингів. URL:  ttp://ucab.ua/ua/pres_sluzhba/novosti/v_ukraini_stalo_menshe_agrokholdingiv (дата звернення: 30.11.2020).  
  4. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24.06.2004 р. № 1877-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 49. Ст. 527.
  5. FAO 1996. Rome Declaration of World Food Security and World Food Summit Plan of Action. URL: http://www.fao.org/wfs/final (дата звернення: 06.11.2020).
  6. Яремчук Н.В. Продовольча безпека як стратегічний пріоритет аграрної політики та основа національної безпеки держави. Інвестиції. 2019. № 23. С. 70–79. DOI: 10.32702/2306-6814.2019.23.70.
  7. Сичевський М.П. Глобальна продовольча безпека та місце України в її досягненні. Економіка АПК. 2019. № 1. С. 6–17.
  8. Кириленко І.Г.,  Івченко В.Є., Дем’янчук В.В. Продовольча безпека України в світлі сучасних тенденцій світової економіки. Економіка АПК. 2017. № 8. С. 5–14. DOI.org/10.32317/2221.
  9. Курляк М.Д. Формування системи національної продовольчої безпеки України: монографія. Львів: Видавництво «Растр-7», 2018. 232 с.
  10. Сичевський М.П. Харчова промисловість як основа продовольчої безпеки та розвитку держави: монографія. Київ: Аграрна наука, 2019. 388 с. 
  11. Андрійчук В.Г. Квазіхолдинги: створення і правомірність існування. Економіка АПК. 2015. № 11. С. 113–117.
  12. Мельник К.Б. Фінансове забезпечення функціонування агрохолдингів в сучасних умовах. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2013. Вип. 181 (5). С. 57–66.
  13. Недільська Л.В. Капіталізація сільського господарства України через призму капіталізації вітчизняних агрохолдингів. Фінансові інструменти регіонального розвитку: матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (20 листопада 2018 р.). Житомир, 2018. С. 56–59.
  14. Завальнюк К.С. Особливості розвитку та функціонування агрохолдингів в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2017. Вип. 1 (123). С. 56–59.
  15. Бородіна О.М., Прокопа І.В. Інклюзивний сільський розвиток: науковий дискурс. Економіка прогнозування. 2019. № 1. С. 70–85. DOI.org/10.15407/eip2019.01.070.
  16. Залізко В.Д. Вплив агрохолдингізації сільськогосподарських підприємств на соціально-економічний розвиток сільських територій. Економіка України. 2013. № 6. С. 71–78.
  17. Cаrroll А. B. The pyrаmid of corporаte sociаl responsibility: Towаrd the morаlmаnаgement of orgаnizаtionаl stаkeholders. Business Horizons. 1991. No 34 (4). P. 39–48. DOI: 10.1016/0007-6813(91)90005-G.
  18. Лупенко Ю.О., Кропивко М.Ф Агрохолдинги в Україні та посилення соціальної спрямованості їх діяльності.  Економіка АПК. 2013. № 7.  С. 5–21.
  19. Карпишин Ю.А., Сус Л.В. Стратегія державного регулювання соціальної відповідальності агрохолдингів. Облік і фінанси. 2017. № 4 (78). С. 162–170.
  20. Коваленко О.В. Інклюзивні інновації в трансформовано-монополізованій продовольчій системі України. Продовольчі ресурси. 2019. Вип. № 12. С. 210–228. DOI.org/10.31073/foodresources2019-12-22.
  21. Ведение аграрного бизнеса в Украине. Ассоциация – Украинский клуб аграрного бизнеса. Київ: УКАБ, 2015. 82 с.
  22. Кирилов Ю.Є. Роль та місце агрохолдингів в подальшому розвитку аграрного сектору економіки України. Таврійський науковий вісник. Економічні науки. 2014. № 87.                 С. 237–247.
  23. Карпишин Ю.А. Державне регулювання діяльності агрохолдингів в Україні: дис. …канд. екон. наук: 08.00.03 / Житомирський національний агроекологічний університет. Житомир, 2020. 238 с.
  24. Шмигаль прогнозує, що відкриття ринку землі принесе 85 млрд доларів додаткового ВВП. «Дзеркало тижня. Україна». Економіка. 6 листопада 2020 URL: https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/shmihal-prohnozuje-shcho-vidkrittja-rinku-zemli-prinese-85-mlrd-dodatkovoho-vvp.html (дата звернення: 06.11.2020).
  25. В очікуванні ринку. Кому належить українська земля. Реанімаційний Пакет Реформ. 13.09.2019. URL: https://rpr.org.ua/news/v-ochikuvanni-rynku-komu-nalezhyt-ukrains-ka-zemlia/ (дата звернення: 06.11.2020).
ДолученняРозмір
PDF icon pavlov_o._didukh_s._barvinenko_v.pdf788.5 КБ