Досліджено різні наукові підходи до трактування поняття соціальна інфраструктура. Стаття містить результати досліджень сільського сектору України у розрізі регіону – Київської області.

Проаналізовано функції соціально-територіальної підсистеми, яка забезпечує функціонування сільського сектору, та її зв'язок з процесами відтворення робочої сили.

Містяться результати аналізу, які базуються на основі розселення сільського населення, соціальних умов життя селян, умов життя та тенденції його відтворення.

Дослідження статистичних даних дали змогу виокремити певні зрушення, які виникли на основі структурних змін і динаміки сільського населення Київської області.

Виокремлено регіони Київської області, які можна віднести до групи депресивних відповідно до вікової категорії їх жителів, на основі аналізу природного руху, міграції та перспектив розвитку сільських населених пунктів. За результатами статистичних даних природного руху та міграції сільського населення, відзначається також старіння нації та високий рівень смертності.

Представлено перелік об’єктів соціального призначення, та акцентується увага на забезпеченні сільських населених пунктів даними об’єктами і мережами інженерної інфраструктури.

На прикладі адміністративно-господарських центрів Київської області, проведено аналіз та характеристику (відстань, кількість рейсів, центри соціального обслуговування) транспортної доступності центрів обслуговування для жителів нецентральних сіл.

Дослідження дали змогу вивчити мережу соціальної інфраструктури сільських населених пунктів, в результаті чого виділено напрямки комерціалізації галузей соціальної сфери села, в тому числі комунальних господарств та інженерної інфраструктури.

Доведено, що інфраструктурне забезпечення створює передумови для соціально-економічного розвитку сільських територій та країни в цілому.

Ключові слова: сільські території, розвиток, соціальна інфраструктура, якість життя, послуги.

 

doi: 10.33245/2310-9262-2019-148-1-76-88