Ви є тут
ФУНКЦІЇ І ЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
Встановлено, що ринкова трансформація відносин власності в сільському господарстві привела до становлення багатоукладної економіки, розвитку дрібнотоварного виробництва, яке органічно поєднується і успішно доповнює великі і середні форми господарювання. Доведено, що соціальна значимість особистих селянських господарств проявляється в протидії безробіттю, створенні можливостей для зростання доходів, підвищення якості життя, соціальної захищеності, самоорганізації сільських жителів. Соціальний аспект діяльності ОСГ особливо важливий в кризових умовах розвитку економіки, коли в сільському господарстві і більшості інших галузей відбувається масове скорочення робочих місць. Узагальнено, що з огляду на різноманіття і різноплановість функцій ОСГ, задля досягнення більш глибокого розуміння сутності досліджуваної категорії проведено класифікацію функцій сільських домогосподарств за ознакою спрямованості взаємодії з різними сферами суспільної діяльності. Обґрунтовано, що дана ознака найбільшою мірою відповідає сутності ОСГ, оскільки дозволяє комплексно охарактеризувати об'єкт дослідження як складну категорію, що є органічним і невід'ємним компонентом одночасно декількох різних за своєю природою суспільно-економічних систем. Систематизовано характерні функції особистого селянського господарства із урахуванням вимог трьох складо-вих сфер суспільного життя: соціальної, економічної, організаційної. Зроблено висновок, що функції ОСГ населення за своїм сутнісним наповненням подібні до функцій суб'єктів аграрного підприємництва. Доведено, що особисті селянські господарства, незважаючи на низьку товарність, нині виконують низку соціа-льно значимих функцій, є додатковим резервом забезпечення нарощення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, який сільським населенням сприймається як необхідність у забезпеченні виживання. Підкреслено, що розвиток ОСГ тісно пов'язаний із забезпеченням продовольчої безпеки країни, що дозволило припустити думку про посилення їхньої ролі та значення у формуванні товарної пропозиції та сталому розвитку сільських територій. Передбачено, що у разі недоврахування значення ОСГ у розвитку сільського господарства країни, перетворення селянина в звичайного найманого працівника це може призвести до таких негативних для всього суспільства нас-лідків як розселянення сільського населення, втрата ним почуття господаря на своїй землі і мотивації до праці, сільського способу життя і в кінцевому рахунку вітчизняних селянських традицій і культури.
Ключові слова: особисте селянське господарство, функція, сільське населення, сільські території, сільське домогосподарство.
doi: 10.33245/2310-9262-2019-148-1-121-132
-
Кропивко М. М. Класифікація господарств населення як форми малого сільськогосподарського підприємництва. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2013. № 2(2). С. 135‒142.
-
Свиноус І. В., Микитюк Д. М. Концептуальні засади функціонування особистих селянських господарств. Продуктивність агропромислового виробництва. Економічні науки. 2013. Вип. 23. С. 37‒41.
-
Муразаев А. А. Трансформация ЛПХ в крестьянское подворье. От ЛПХ-к крестьянскому подворью, домохозяйству / под ред. И.Ф. Суслова. Межрегиональная академия агроземельного менеджмента и крестьянской политики. Краснодар, 2000. С. 91‒94.
-
Кальченко С. В. Оптимізація класифікації господарств населення. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2014. № 1. С. 126‒129.
-
Демчак І. М. Соціально-економічна сутність категорії «особисте селянське господарство». Економіка та управління АПК. 2014. № 1. С. 92‒99.
-
Збарський В. К., Канінський М. П. Особисті селянські господарства: місце і роль у продовольчому забезпеченні країни. Агроінком. 2008. № 1‒2. С. 27‒32.
-
From the research on socially-sustainable agriculture / Józef St. Zegar et al. Warsaw. 2016. 110 p. URL: https://depot.ceon.pl/bitstream/handle/123456789/15418/PW%2036.1.pdf? sequence=1&isAllowed=y. (дата звернення 25.04.2019).
-
Uthes S., Li F., Kelly E. Does EU rural expenditure correspond to regional development needs? Land Use Policy. 2017. Vol. 60. Рp. 267‒280. DOI: http://doi10.1016/j.landusepol.2016.10.016.
-
Коше Х. Господарства населення: зникаючий пережиток минулого чи шлях у майбутнє. Економіка АПК. 2018. № 4. С. 79‒87.
-
Pargaru I., Stancioiu F., Ladaru R.G., Teodor C. Sustainable development in agriculture at the level of Romania and the European Union. Vol. 20, Issue S2. 2019. Рp. 446-450. ISSN: 15822559.
-
Lampiris G., Karelakis C., Loizou E. Evaluation of the impacts of CAP policy measures on a local economy: The case of a Greek region. Land Use Policy. Vol. 77. 2018. P. 745‒751. DOI: http://doi10.1016/j.landusepol.2018.06.019.
-
Мазур А. Г., Дмитрик О. В. Господарства населення як економічна категорія та суб’єкт облаштування сільських територій. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2016. № 11. С. 7‒20.
-
Towards sustainable and multifunctional agriculture in farmland landscapes: Lessons from the integrative approach of a French LTSER platform / Bretagnolle V. et. al. Science of the Total Environment. 2018. Vol. 627. Рp. 822‒834. DOI: http://doi10.1016/j.scitotenv.2018.01.142.
-
Макаренко Ю. П. Господарства населення: їх класифікація та перспективи розвитку. Агросвіт. 2013. № 5.
С. 27‒30. -
Spagnoli L., Mundula L. The family farming: A traditional model to foster the agriculture innovation. BSGLg. 2017. Vol. 69. Р. 17‒28.
-
Кропивко М. Особисті селянські господарства: феномен чи об’єктивні обставини? Економічний дискурс. 2016. Вип. 1. С. 11‒21.
-
Войнича Л.Й. Особисті селянські господарства у формуванні кооперативних організацій. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. 2010. Т.12. № 2(5). С. 18–21.
-
Решитько Т. В. Особливості зайнятості та доходів населення в особистих селянських господарствах. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2014. Вип. 25. С. 78‒84.
Долучення | Розмір |
---|---|
ishchenko_a._1-2019.pdf | 9.27 МБ |