Ви є тут
Аналітичне забезпечення управління економічною стійкістю сільськогосподарських підприємств
У статті висвітлюються складові аналітичного забезпечення управління економічною стійкістю сільськогосподарських підприємств. Висвітлено, що аналітичне забезпечення управління стійким розвитком сільськогосподарських підприємств доцільно розглядати в аспекті управлінських інструментів, які його забезпечують, та методичних підходів до його оцінювання.
Встановлено, що не сформовано єдиного методичного підходу до аналізу економічної стійкості підприємства та доведено необхідність використання комплексу аналітичних процедур. Аргументовано, що до формування аналітичного забезпечення управління економічною стійкістю сільськогосподарських підприємств доцільно використовувати комплексний підхід, який буде включати сукупність різних методів оцінки та інструментів управління.
Узагальнено підходи до оцінювання стійкості та зроблено висновок про доцільність використання багатокритеріального інтегрального показника, який буде забезпечувати досягнення стратегічних цілей підприємства. Охарактеризовано інструменти стратегічного аналізу та можливості щодо їх практичного використання в аспекті забезпечення стійкого розвитку підприємства. Обґрунтовано, що для проведення діагностики економічного стану підприємства можуть використовуватися як відносно прості методи, так і більш складніші багатофакторні моделі, які потребують залучення великої кількості фахівців з різних областей, а також обробки великого масиву первинної інформації.
Виділено методичні підходи, які передбачають формування алгоритму послідовних дій щодо розробки та прийняття найраціональніших рішень на основі врахування численних специфічних чинників та умов досягнення економічної стійкості. Аналітична модель оцінки економічної стійкості сільськогосподарського підприємства включає такі дії: вибір критеріїв ефективності та формування системи показників оцінювання; аналіз динаміки зовнішніх чинників середовища його функціонування, виробничо-економічних та фінансових показників; встановлення найбільш характерних та значимих функціональних взаємозв’язків; оцінка можливостей щодо забезпечення ефективності та конкурентоспроможності.
Обґрунтовано, що основними узагальнюючими критеріями стійкості є здатність господарюючого суб’єкта протистояти негативному впливу економічного та природного характеру; зростання можливостей щодо забезпечення розширеного відтворення виробничих ресурсів; забезпечення якісної зміни виробничих, соціально-економічних, екологічних параметрів; розробка превентивних заходів щодо запобігання спаду виробництва.
Доведено, що проведення комплексного аналізу економічної стійкості підприємства вимагає розрахунку інтегрального показника шляхом використання методів середньої арифметичної, геометричної, рейтингової та інших оцінок з використанням певних часткових показників. Виділено основні методи оцінки економічної стійкості: динамічного порівняння, метод групування, методи математичної статистики (метод нелінійної динаміки, багатомірного статистичного і факторного аналізу), матричний метод. В якості алгоритму оцінки економічної стійкості сільськогосподарських підприємств виділено складові інструментарію управління, а саме: методи управління. Серед основних методів управління виділено: оперативний, оптимізаційний та нормативний підходи, а областями їх використання - соціо-еколого-економічну, техніко-технологічну та фінансову стійкості.
Ключові слова: управління економічною стійкістю, сільськогосподарське фінансова стійкість, аналітичний інструментарій.
https://orcid.org/0000-0003-2156-16511. Прус Ю., Сосніна К. Діагностика як інструмент антикризового управління підприємством. Молодий вчений. 2020. № 12 (88). С. 159-165. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-33 (дата звернення: 02.08.2022). 2. Кривов’язюк І. В., Божидарнік Т.В. Комплексна економічна діагностика підприємства: монографія. Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2012. 226 с.
3. Ткачук В. І., Прокопчук О. А., Яремова М. І. Економічна безпека та стійкість сільськогосподарських підприємств: монографія. Житомир: Волинь, 2013. 276 с.
4. Глушко О. В. Методичні основи оцінювання економічної стійкості підприємств. Економічний аналіз: зб. наук. праць Тернопільський національний економічний університет. 2013. Том 13. С. 281-287.
5. Кобець С. П. Методичний підхід до оцінювання економічної стійкості підприємств. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 3. С. 307 -311.
6. Наконечна О. С. Методичні підходи до оцінювання економічної стійкості промислових підприємств. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 6. С. 47-53.
7. Галюк Л. Інтегрована оцінка економічної стійкості розвитку газорозподільних підприємств. Галицький економічний вісник. 2012. № 2 (35). С. 145-154.
8. Кравченко М. О. Cистемно-структурний підхід до формування економічної стійкості машинобудівних підприємств: автореф. дис. … д-ра техн. наук.: 08.00.04. Київ, 2018. 47 с.
9. Зиз Д. О. Теоретико-методичний підхід до оцінювання внутрішньої здатності до структурних перетворень підприємств машинобудування як чинників забезпечення їх економічної стійкості. Економічний вісник. 2020. № 3. С. 176-188.
10. Проценко Н. Б. Організаційно-економічний механізм забезпечення довгострокової економічної стійкості промислових підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04. Донецьк, 2008. 20 с. 11. Valaskova K., Durana P., Adamko P., Jaros J. Financial Compass for Slovak Enterprises: Modeling Economic Stability of Agricultural Entities. Risk Financial Manag. 2020. № 13 (5), 92. URL: https://doi.org/10.3390/ jrfm13050092 (дата звернення: 03.08.2022).
12. Пономаренко Т. В. Оцінювання економічної стійкості підприємства на основі вартісного підходу. Економічний аналіз: зб. наук. праць. Тернопільський національний економічний університет. 2016. Том 24. № 2. С. 106-113.
13. Sharafat A. A., Deseit B. A., Masad M. A. An assessment of economic sustainability in broiler enterprises: Evidence from Jordan. Asian Journal of Agriculture and Rural Development. 2020. № 10 (1). Р. 171-182. URL: https://doi.org/10.18488/journ al.1005/2020/10/1/1005.1.171.182 (дата звернення: 03.08.2022). 14. Law E. P., Wayman S., Pelzer C. J., Culman S. W., Gómez M. I., Di Tommaso A., Ryan M. R. Multi-Criteria Assessment of the Economic and Environmental Sustainability Characteristics of Intermediate Wheatgrass Grown as a Dual-Purpose Grain and Forage Crop. Sustainability. 2022. Vol.
14. P. 35-48. URL: https://doi.org/10.3390/su14063548 (дата звернення: 03.08.2022).
15. Bielik P. SWOT-analysis of Slovak farmers in the pre-accession period to the EU. Agricultural economics. 2012. Vol. 49. P. 352-359. URL: https:// doi.org/10.17221/5412AGRICECON (дата звернення: 02.08.2022).
16. Raharjo H., Chai-Kah H., Min X., Brombacher A. Dynamic benchmarking methodology for quality function deployment. Benchmarking: An International Journal. 2010. Vol. 17 (1). P. 27-43. URL: https://doi. org/10.1108/14635771011022307(дата звернення: 02.08.2022).
17. Jennings M. D. Gap-analysis: concepts, methods, and recent results. Landscape ecology. 2010. Vol. 15. Iss. 1. P. 5-20. URL: https://doi. org/10.1023/A:1008184408300 (дата звернення: 02.08.2022).
18. Özemre M., Kabadurmus O. A big data analytics based methodology for strategic decision making. Journal of Enterprise Information Management. 2019. Vol 33 (6). P. 1467-1490. URL: https://doi.org/10.1108/ QEIM-08-2019-0222 (дата звернення: 03.08.2022).
19. Семенов А. Г. Маркетингове стратегічне планування діяльності підприємств. Причорноморські економічні студії. 2020. Вип. 49. С. 210-219. 20. Stephen M. Dictionary of scientific principles. Ch. Profit impact of market strategies (PIMS) principles. Wile. 2011. 648 р.
21. Сабадаш Л.О. Оцінювання факторів впливу на економічну стійкість підприємства в кризових умовах. 2020. № 1-2. С. 117-124.
22. Радько В. І. Підвищення стійкості виробників продукції молочного скотарства: теорія, діагностика та функціональне забезпечення. Київ. 2018. 384 с.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 bachynskyi_r._2-2022.pdf | 553.29 КБ |