У статті досліджується цифровізація аграрного сектору Алжиру як стратегічна відповідь на хронічні проблеми, зокрема низьку продуктивність, наслідки зміни клімату та тривалу залежність від традиційних методів виробництва. Метою дослідження є аналіз ключової ролі аграрних стартапів (AgriTech) у прискоренні цієї трансформації шляхом вивчення практичних доказів на основі локальних мінікейсів, а не виключно теоретичних моделей. З використанням якісної методології у роботі проаналізовано діяльність конкретних інноваційних підприємств, зокрема AKT-FARMS, Nabatic, El Firma DZ та AirCrop.

Результати дослідження свідчать, що зазначені стартапи успішно впроваджують передові технологічні рішення, такі як інтелектуальні системи зрошення, моніторинг ґрунтів на основі штучного інтелекту, виявлення хвороб рослин за допомогою дронів, а також цифрові платформи, що забезпечують прямий зв’язок між виробниками та споживачами. Аналіз показує, що попри запровадження урядом Алжиру низки підтримувальних політик — зокрема програми «Start-up Label» та Виконавчого декрету № 1275, спрямованого на стимулювання інновацій у межах університетів, — зберігаються суттєві структурні бар’єри. До них належать недостатнє фінансування високотехнологічних проєктів, слабка цифрова інфраструктура у сільській місцевості та дефіцит цифрових навичок серед традиційних фермерів. У статті зроблено висновок, що перехід до сучасної та стійкої моделі сільського господарства потребує комплексного екосистемного підходу, який передбачає посилення сільської цифрової доступності, розвиток тісніших партнерств між науковими установами та підприємцями, а також упровадження комплексних програм навчання для забезпечення сталого розвитку та національної продовольчої безпеки.

Ключові слова: аграрні стартапи, цифровізація, інновації, сталий розвиток, економіка Алжиру.