Ви є тут

Освіта як чинник формування людського капіталу сільських територій

У статті розглянуто вплив освіти на формування якісної складової людського капіталу сільських територій.
Здійснено оцінку сучасного стану освітньої підготовки сільського населення. Встановлено основні першопричини низької питомої ваги жителів сільських населених пунктів, які мають вищу освіту. Доведено, що низький рівень престижності сільськогосподарської праці є чи не основним чинником, що перешкоджає вибору молоддю аграрної освіти і стимулює їх після закінчення – працювати в інших сферах господарства.
Встановлено, що відносно низький освітній рівень сільського населення України зумовлений не лише обмеженістю доступу до закладів повної загальної середньої та вищої освіти, а й постійними міграційними втратами найактивнішої частини молоді, яка виїздить у міста для здобуття вищої освіти і після закінчення навчання намагається там залишитися.
Здійснено оцінку сучасного стану ведення наукової роботи закладів вищої освіти аграрного спрямування. Визначено першопричини низької активності до залучення приватних інвестицій в розробку інноваційних продуктів.
Встановлено, що поточне фінансове забезпечення інноваційної діяльності у закладах вищої освіти не відповідає реальним можливостям їхнього науковому потенціалу. Така ситуація обмежує розвиток і результативність інноваційної діяльності, а також перспективи її комерціалізації.
На основі узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду діяльності закладів вищої освіти аграрного профілю запропоновано форми розвитку державно-приватного партнерства ЗВО з аграрним бізнесом.
З’ясовано першопричини небажання науковців ЗВО аграрного профілю займатися розробками інноваційних продуктів для потреб суб’єктів господарювання в сфері агробізнесу.
З метою формування в аграрних університетах підприємницького середовища необхідно створити умови, за яких науковці матимуть можливість розвивати інноваційні проєкти на основі інфраструктурної підтримки, а саме: робочими місцями, консультаціями фахівців, можливостями спілкування із бізнес-спільнотою. В умовах університету – це формування єдиного освітнього науково-інноваційного простору, до якого залучатимуть кафедри, науково-дослідні лабораторії та малі інноваційні підприємства, створені за участю науковців кафедр, а також студентів, аспірантів і докторантів.
Обґрунтовано необхідність формування системи інтенсивної освіти людини на основі масової перекваліфікації як за рахунок особистих ресурсів людини, так і соціальних інвестицій бізнес-груп, що дасть можливість підтримувати неперервний процес «освіта упродовж життя».
Ключові слова: людський капітал, сталий розвиток, сільські території, розширене відтворення, соціально-економічні інструменти, освіта, інноваційна інфраструктура.
  1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. Москва: Эксмо, 2016. 1056 с.
  2. Сіденко В.Р. Глобальні структурні трансформації та тренди економіки України. Економіка і прогнозування. 2018, № 2. С. 8–28. 
  3. Онопрієнко В.П. Система екологічної освіти в підготовці спеціалістів сільського господарства. Вісник Сумського національного аграрного університету: наук.-метод. журнал. 2010. № 4 (19). 50 с.
  4. Антонюк В.П. Вища освіта України на шляху модернізації. Бізнес Інформ. 2019. № 4. С. 198–204.
  5. Бідюк А.М. Вища освіта в Україні: тенденції розвитку. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2019. № 2. С. 153–166.
  6. Кутирьова В.І. Вища освіта як чинник політичної соціалізації молоді. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2012. № 999, Вип. 30. С. 204–209.
  7. Загірняк Д. Базова вища освіта: оцінювання прагматизму вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. 2017. № 2. С. 52–63.
  8. Прокопенко І.Ф. Вища освіта як чинник економічного зростання України: сучасний стан та перспективи розвитку. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Економіка. 2017. Вип. 17. С. 5–14.
  9. Власюк Т.М. Вищий навчальний заклад як суб’єкт економічної діяльності. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія Економічні науки. 2017. № 1 (107). C. 7–15.
  10. Бондарчук Ю., Чуйко Г. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог Болонського процесу. Вища школа. 2005. № 2. С. 35–41.
  11. Орлова-Курилова О.В. Теоретико-методологічні аспекти управління інноваціями у національній економіці. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. Вип. 3(1). С. 95–100. DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-3-14
  12. Кузьмін О.Є. Формування та використання системи наукової діяльності у вищих навчальних закладах України. Бізнес Інформ. 2017. № 11. C. 168–173.
  13. Єгорченко І. Наука у “вакуумі” українських університетів. Освітня політика. Портал громадських експертів. 2015. URL: http://education-ua.org/ru/articles/521-nauka-v-vakuumi-ukrajinskikh-uni....
  14. Rubel T. & Palladino S. Nurturing Entrepreneurial Growth in State Economies. The National Governors’ Association. 444 North Capitol Street, Washington, D.C. 20001-1512. 2000. 22р. Available at: https://www.nga.org/files/live/sites/NGA/files/pdf/ENTREPRENEUR.PDF (0).
  15. Rubel T. & Palladino S. Nurturing Entrepreneurial Growth in State Economies. The National Governors’ Association. 444 North Capitol Street, Washington, D.C. 20001-1512. 2000. 25р. Available at: https://www.nga.org/files/live/sites/NGA/files/pdf/ENTREPRENEUR.PDF (0).
  16. John R. Kasich, Jim Petro. The Condition of Higher Education in Ohio: Advancing Ohio’s Innovation Economy. Ohio Board of Regents. Report, 2012. 216 p. Available at: https://www.philanthropyohio.org/sites/default/files/resources/2012%20Condition%20Report_FINAL_WEB.pdf (2).
  17. Gibson David V. and Butler John S. Sustaining the Technopolis: The Case of Austin, Texas. World Technopolis Association. 2013.
  18. Cristina Chaminade, Claudia de Fuentes. Competences as drivers and enablers of globalization of innovation: Swedish ICT industry and emerging economies. October 2012. Innovation and Development. DOI: 10.1080/2157930X.2012.713195.
  19. Сервантес М., Майснснер Д. Коммерциализация научных исследований в государственном секторе по модели «открытых инноваций»: новые тенденции. Форсайт. 2013. № 3. Т 8. С. 70–81.
  20. Волошина С.В. Розвиток технопарків як основа формування інноваційної економіки країни з конкурентоспроможним людським капіталом. Інноваційна економіка. 2017. № 11–12. С. 40–47.
  21. Губерник А.А. Проблемы формирования технопарков в Украине. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки. 2015. Вип. 11(2). С. 86–89.
ДолученняРозмір
PDF icon utechenko_d.pdf (53)831.02 КБ