Досліджено вплив сільськогосподарського виробництва та погодно-кліматичних умов на складові компоненти
загального еколого-економічного ресурсу. Встановлена стійка тенденція до збільшення деструктивного впливу
сільськогосподарського виробництва на природне середовище. Зменшуються запаси гумусу, безповоротно виносяться
поживні речовини, відбувається підкислення, засолювання та деградація ґрунтів.
Аналіз ризиків та загроз, які постали перед вітчизняним сільським господарством спонукає на необхідність
розробки адаптивних заходів для їх попередження та усунення. Основою адаптивної системи може слугувати визнана в
світі концепція «climate-smart agriculture» (CSA), спрямована на мінімізацію ризиків ведення сільського господарства,
викликаних зміною клімату та монокультуризацією, яка, по суті, є новим підходом до ведення сільського господарства,
управління станом земельних ресурсів, зокрема родючістю ґрунтів до оптимізації структури і спеціалізації сільського
господарства; структури сільськогосподарських угідь; до зменшення посівної площі грунтовиснажливих культур у
структурі посівів та до поліпшення методів обробітку ґрунту.
Ключові слова: деградація ґрунтів, гумус, ерозія, зміна клімату, ризики, «climate-smart agriculture», оптимізація,
рекультивація земель.
2015_2_sokolska_ua.pdf